Інгібітори SGLT2 можуть знижувати ризик ушкодження нирок незалежно від діабетичного статусу

'Абсолютна користь ліків цього класу явно перевищує шкоду для пацієнтів з ХХН, незалежно від наявності діабетуʼ, — заявляють дослідники з Великобританії.

Згідно з даними, представленими вченими з Оксфордського університету, інгібітори SGLT2 знижують ризик та прогресування хронічної хвороби нирок та ймовірність розвитку гострого пошкодження нирок (ОПП) незалежно від діабетичного статусу.

Їх твердження підкріплюють дані метааналізу 13 масштабних плацебо-контрольованих РКД, в яких оцінювалися препарати класу інгібіторів SGLT2 (натрій-глюкозного контранспортера). У сукупності автори оцінили дані 90413 пацієнтів, з яких приблизно 16000 не мали цукрового діабету.

Як первинна кінцева точка вибрано було прогресування захворювання нирок, яке дослідники визначили як стійке зниження розрахункової швидкості клубочкової фільтрації (рСКФ) на 50% і після рандомізації, початку підтримуючого діалізу або трансплантації, розвитку термінальної стадії захворювання нирок або смерті від ниркової недостатності. Інші кінцеві точки: ОПП, госпіталізація з приводу серцевої недостатності або серцево-судинна смерть, некардіоваскулярна смерть, кетоацидоз та ампутація.

Аналіз показав, що застосування інгібіторів SGLT2 знижує ризик прогресування хвороби нирок на 37% і ОПП на 23%. При цьому, за словами дослідників, ʼвідносні ризики, повʼязані з призначенням інгібітора SLGT2, були однакові для пацієнтів з діабетом і без нього без ознак гетерогенностіʼ.