- Категорія
- Новини
Несподівана знахідка: нефропротекторний ефект нового ниркового препарату повʼязаний зі зниженням рівня альдостерону
- Дата публікації
- Кількість переглядів
-
462
Фінеренон – антагоніст нестероїдних мінералокортикоїдних рецепторів, перший у своєму класі препарат, який було розроблено для лікування хронічної хвороби нирок (ХХН).
Фінеренон виявляв кардіопротекторну дію у пацієнтів з діабетом 2 типу та супутнім хронічним захворюванням нирок, незалежно від історії ССЗ. Було показано, що лікування цим препаратом знижувало частоту серцево-судинної смерті, нефатального інфаркту міокарда, ішемічного інсульту, а також госпіталізацій серцевої недостатності.
«Нещодавні РКД показали, що фінеренон ефективно уповільнює прогресування ХХН і запобігає несприятливим серцево-судинним результатам у пацієнтів з хронічною хворобою нирок та діабетом. Однак роль альдостерону в цьому процесі безпосередньо не досліджувалась, рівні гормону не вимірювалися. Оскільки підвищений рівень альдостерону – явище поширене, але здебільшого невиявлене, ми припустили, що однією з причин ефективності фінеренону у зниженні ризику прогресування ХХН, була його «непомітна» альдостерон-знижувальна дія», — пояснили фахівці з Медичної школи університету Бостона.
Згідно з новими даними, альдостерон повʼязаний з підвищеним ризиком прогресування хронічної хвороби нирок та розвитку термінальної стадії хвороби нирок.
Звʼязок між сироватковим альдостероном і нирковою хворобою показав аналіз даних 3680 пацієнтів, жоден з яких не приймав антагоністи альдостерону. Протягом майже 10 років пацієнти спостерігалися при відвідуванні клініки щорічно та телефоном кожні 6 місяців. Дослідники виявили прогресування ХХН у 38% пацієнтів. Скориговані моделі показали, що кожне подвоєння рівня альдостерону у сироватці корелює з 11% збільшенням ризику прогресування ХХН.
На думку авторів, їхні результати пояснюють механізм, за допомогою якого антагоністи мінералокортикоїдних рецепторів уповільнюють прогрес ХХН.
ʼТепер у нас є відносно безпечні та переносні препарати, у порівнянні з стероїдами, які можна і потрібно використовувати для зниження кардіоренального ризику у цих груп пацієнтівʼ, — підсумували дослідники.
Зазначається, що найбільш точним способом визначення рівня альдостерону є добовий аналіз сечі з поправкою на креатинін.
