Звʼязок між дієтою та судинною патологією можуть пояснити метаболіти кишкової флори

Нові дані показують, що її можуть пояснити метаболіти в мікробіомі кишечника – причому більшою мірою, ніж холестерин чи АТ.

Попередні дослідження на тему споживання мʼяса та ризику серцево-судинних захворювань були зосереджені в основному на насичених жирах та холестерині. Однак останні результати показують, що інші компоненти червоного мʼяса, такі як L-карнітин та гемове залізо, можуть відігравати у патогенезі ССЗ більш важливу роль, ніж насичені жири.

Американські вчені виявили, що у звʼязку між споживанням червоного мʼяса та виникненням ССЗ задіяні метаболіти L-карнітину, що генеруються кишковою мікробіотою.

Зокрема, аналіз показав, що певну роль тут відіграють три метаболіти L-карнітину.

1. триметиламін N-оксид (ТМАО),
2. гамма-бутиробетаїн
3. та кротонобетаїн.

У дослідженні рівень кожної з цих речовин чітко корелював із запаленням та серцево-судинними патологіями. Але, що цікаво, автори не визначили звʼязок між цими показниками, судинним ризиком та рівнем холестерину чи артеріального тиску.

Атеросклеротична серцево-судинна патологія (ASCVD) – накопичення бляшок у кровоносних судинах – одна з основних причин смерті у розвинених країнах. Цьому сприяє багато чого: гіподинамія, зайва вага, куріння, велика тривалість життя. Проте приблизно 15% випадків ускладненнь атеросклерозу виникають попри відсутність факторів ризику.