Не діабет провокує судинні розлади, а навпаки – проблеми з судинами запускають діабет

Один із ключових факторів ризику розвитку діабету – інсулінорезистентність. Відомо, що цей стан збільшує ризик серцево-судинних захворювань (ССЗ) та атеросклерозу, але цей патогенез вивчений недостатньо.

Експерти з Діабетичного центру Джосліна (США) змінили канонічне уявлення вчених про взаємозвʼязок між діабетом, ожирінням та серцево-судинними захворюваннями.

Вони впевнені, що провідну роль регулювання метаболізму всього організму грають кровоносні судини, точніше, ендотеліальні клітини. У тому числі вони є ключовим фактором контролю ваги та розвитку діабету.

«Завжди вважалося, що дисфункцію кровоносних судин провокують ліпіди та запалення, що своєю чергою призводить до ССЗ, нефропатій та офтальмологічних ускладнень у пацієнтів з діабетом та інсулінорезистентністю. Але ми бачимо, що тут первинні все ж таки кровоносні судини — і раніше про це відомо не було», — заявляють американські експерти.

Крім того, що діабет повʼязаний з аномаліями судин, він також корелює зі зменшенням запасів т.зв. бурого жиру в організмі (бурої жирової тканини). На відміну від білого жиру, який переважно накопичує енергію, бурий корисний – він її спалює, чим підтримує температуру тіла та регулює вагу та обмін речовин. На думку авторів, дефіцит бурого жиру – це патогенетичний фактор діабету.

У серії експериментів на тваринній моделі вони зʼясували, що миші з підвищеною чутливістю до інсуліну в кровоносних судинах важили менше, ніж контрольна група, навіть коли їх годували їжею з високим вмістом жирів. Виявилося, що в організмі надчутливих до інсуліну мишей було більше бурого жиру, ніж у звичайних; вони також демонстрували менше пошкодження кровоносних судин.

Далі виявилося, що ендотеліальні клітини, що вистилають кровоносні судини, контролюють кількість бурого жиру в організмі за допомогою оксиду азоту. Інсулін сигналізує ендотелію судин про синтез NO, що, своєю чергою, запускає вироблення бурого жиру. При резистентності до інсуліну ендотеліальні клітини секретують менше NO (що, як відомо, підвищує ризик ССЗ), а це призводить до зниження синтезу бурого жиру, критичного регулювання маси тіла та обміну речовин.

«Важалося, що діабет викликає ССЗ, але, схоже, все навпаки. Втручання на рівні ендотелію допоможе скоригувати багато метаболічних розладів», — резюмують дослідники.