Апендицит: антибіотики врятують від операції?

Апендектомія, як і раніше, — першочерговий варіант для більшості хворих із гострим апендицитом. Однак у відібраних належним чином пацієнтів з неускладненим апендицитом може проводитися антибіотикотерапія.

Принаймні цю ідею підтверджує новий огляд літератури, проведений фахівцями Медичної школи при Університеті Дьюка (Дарем, Північна Кароліна, США).

В огляді узагальнено поточні дані про діагностику та лікування гострого апендициту на основі 71 статті, включаючи 10 систематичних оглядів, 9 метааналізів та 11 клінічних настанов.

«Ми думаємо, що від 60% до 70% пацієнтів стануть гарними кандидатами на лікування антибіотиками», – пишуть автори роботи, зазначаючи, що гострий апендицит залишається найпоширенішим приводом для екстреного абдомінального хірургічного втручання у всьому світі.

Як пояснюють автори, апендицит буває неускладненим та ускладненим. Неускладнений апендицит – це гострий апендицит за відсутності клінічних чи рентгенологічних ознак перфорації. Навпаки, ускладнений апендицит — розрив апендикса з подальшим утворенням абсцесу. ʼУ випадках діагностичної невизначеності слід проводити візуалізацію, зазвичай за допомогою УЗД та КТʼ, — попереджають дослідники.

Щодо антибіотиків, емпірично призначаються антибактеріальні засоби широкого спектра дії з можливістю перевести пацієнта на амбулаторне лікування.

Наприклад, можна спочатку застосовувати як монотерапію ертапенемом внутрішньовенно, або внутрішньовенно цефалоспорином плюс метронідазол, а потім при виписці призначити фторхінолон перорально плюс метронідазол.

Автори огляду вважають, що зазвичай у таких випадках вистачить антибіотиків, активних проти стрептококів, ентеробактерій та анаеробів. ʼРекомендована тривалість прийому антибіотиків — 10 днівʼ, — додають вчені.