Ривароксабан має підвищений ризик кровотеч у порівняння зі спорідненими антикоагулянтами

Зокрема, ривароксабан був повʼязаний із набагато вищим ризиком генералізованої та шлунково-кишкової кровотечі, ніж апіксабан або дабігатран.

Результати роботи вчених з Ісландії, які були опубліковані в Annals of Internal Medicine, можуть допомогти у виборі DOAC для пацієнтів з груп високого ризику з попередньою історією виразкової хвороби або шлунково-кишкової кровотечі. (DOAC застосовуються при різних станах, таких як фібриляція передсердь, венозна тромбоемболія та ішемічний інсульт.)

Попередні дослідження також показали, що ривароксабан має вищий ризик шлунково-кишкової кровотечі, ніж інші DOAC.

Оскільки режим прийому DOAC відрізняється (ривароксабан — одноразово на день; апіксабан і дабігатран — двічі на день), передбачалося, що це зробить пацієнтів більш сприйнятливими до шлунково-кишкових кровотеч через відмінності концентрації ліків у плазмі.

Використовуючи дані реєстрів, автори порівняли показники шлунково-кишкових кровотеч серед споживачів апіксабану, дабігатрану та ривароксабану (5868 пацієнтів, які отримували один з DOAC) з 2014 по 2019 рік. З усієї вибірки

• 3 217 осіб отримували ривароксабан,
• 2 157 — апіксабан,
• 494 — дабігатран.

Аналіз показав, що порівняно з дабігатраном, ривароксабан був повʼязаний із підвищеним на 63-104% загальним ризиком шлунково-кишкової кровотечі. А порівняно тільки з апіксабаном, ризики ривароксабану оцінювалися в 40-42%. З іншого боку, дослідники були здивовані низькою частотою кровотеч із верхніх відділів шлунково-кишкового тракту при застосуванні дабігатрану порівняно з двома іншими DOAC. Вчені припустили, що у пацієнтів з ризиком кровотечі з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту доцільно розглянути можливість застосування дабігатрану або апіксабану.

Загалом отримані результати потрібно інтерпретувати з урахуванням того, що група дабігатрана була відносно невеликою, до того ж, порівняно з попередніми дослідженнями, вибірка пацієнтів була невеликою загалом. Автори також не приймали до уваги соціально-економічний статус чи фактори способу життя, такі як споживання алкоголю чи куріння. Втім, вартість усіх DOAC в Ісландії однакова, тож похибка через соціально-економічний статус малоймовірна.