Передозування вітаміном D: коли добрі наміри стають токсичними

Свій внесок в популяризацію ОТС-засобів з цією горомноподібною речовиною зробило, наприклад, масштабне дослідження VITAL — одне з найбільших випробувань дієтичних добавок, які проводилися на цей час. Хоча в цілому воно і не підтвердило універсальну користь вітаміну D для всіх категорій споживачів, однак підкреслило його роль у профілактиці та зниженні прогресування аутоімунних захворювань, особливо при дефіцитних станах.

Загалом, використання дієтичних добавок — практика, що не втрачає популярності, і споживачі можуть не усвідомлювати ймовірний ризик передозування вітаміном D або його потенційні наслідки. На сьогодні високі дози вітаміну D часто приймають люди з розсіяним склерозом, оскільки різні дослідження начебто підтвердили його клінічну користь при цьому нейродегенеративному аутоімунному розладі. Ці (та інші) пацієнти застосовують дози, які в десятки, а то і в сотні разів перевищують рекомендовані, плюс приймають добавки з вітаміном D роками — тож, очевидно, що вони значно ризикують відчути симптоми передозування вітаміну D та постраждати від його наслідків.

Симптоми передозування вітаміном D

Прояви гіпервітамінозу D численні та різноманітні, й переважно пов’язуються з надлишковим рівнем кальцію в крові. Найчастіше повідомляється про сонливість, сплутаність свідомості, апатію, психоз, депресію, ступор, кому, анорексію, біль у животі, блювоту, запор, підвищений артеріальний тиск, аритмії та порушення функції нирок, включаючи ниркову недостатність.

В літературі також повідомляється про інші пов’язані з токсичністю вітаміну D прояви, такі як кератопатія, артралгія, тинітус, втрата ваги та втрата слуху.

З огляду на повільний метаболізм вітаміну D (період напіввиведення становить приблизно 2 місяці, протягом якого розвивається токсичність), навіть за умови лікування симптоми гіпервітамінозу можуть тривати кілька тижнів.

Передозування вітаміном D: лікування інтоксикації

Для мінімізації системно всмоктуваного вітаміну проводиться очищення шлунку. Для лікування гострого передозування рекомендовані сорбенти. Якщо при гострому отруєнні виникла підозра на одночасний прийом декількох лікарських засобів, проводять промивання шлунка (якщо пацієнт звертається за допомогою протягом 1 години після перорального прийому ліків). Серед інших ліків, небезпечні поєднання утворюють такі часто застосовувані препарати, як ацетамінофен, аспірин, дигоксин, літій.

При повторюваних шлунково-кишкових симптомах застосовують протиблювотні або засоби від діареї.

Пацієнтів з гіпервітамінозом D також переводять на дієту з низьким вмістом кальцію та призначають прийом едетату кальцію перорально: цей хелатуючий агент зв’язує надлишок кальцію та часто застосовується для зниження підвищених концентрацій цього мінералу, а також при отруєннях деякими важкими металами.

Потенційна стратегія ведення пацієнтів з важкою гіперкальціємією: гідратація з застосуванням діуретиків; кортикостероїди (гідрокортизон 100 мг внутрішньовенно кожні 6 годин), кальцитонін (4–8 МО/кг кожні 6–12 годин) та/або мітраміцин (25 мкг/кг внутрішньовенно протягом 4-6 годин, один раз на добу протягом 1-4 днів).

У випадках важкого отруєння вітаміном D пацієнт потребує медичного догляду та ретельного моніторингу у відділенні невідкладної допомоги.

Передозування вітаміном D: розуміння причин

Повідомлення про епізоди гіпервітамінозу D зустрічаються в медичній літературі дедалі частіше, причому ця тенденція переважно пояснюється невідповідними практиками самолікування, а не ятрогенією. Через численні (і часто недоведені) переваги для здоров’я та поширену недостатність нутрієнтів рівень споживання вітаміну D зростає – як і ризики передозування цієї речовини з гормоноподібною активністю (транспорт вітаміну D, отриманого з препаратів, значно відрізняється від транспорту вітаміну D3, синтезованого в шкірі природним шляхом). Гіпертоксичність вітаміну D, яка виникає на тлі прийому дієтичних добавок – досить реальна перспектива, що чекає на тих, хто зловживає безрецептурними препаратами та БАДами.

Гіпервітаміноз D пов’язаний з широким спектром серйозних проблем зі здоров’ям, тож медичні фахівці мають інформувати своїх пацієнтів про ці ризики. Щоб запобігти ускладненням, потрібно закликати споживачів використовувати добавки з вітаміном D раціонально та під наглядом лікаря, за результатами діагностичних тестів і лише за показаннями.

Підтримка на належному рівні: коли потрібен додатковий вітамін D і в яких дозах?

Як відомо, вітамін D необхідний для засвоєння кальцію та підтримки здоров’я кісток. Численні дослідження також пов’язують дефіцит цієї жиророзчинної речовини не лише із захворюваннями кісток, але й з аутоімунними розладами та потенційними протипухлинними ефектами.

Гіпо- чи гіпервітаміноз визначається за вмістом у сироватці крові основного транспортного метаболіту вітаміну D — 25-гідроксивітаміну D \ 25(OH)D. Для більшості дорослих вважається достатнім рівень 25(OH)D 20 нг/мл або вище, тоді як концентрація нижче 12 нг/мл свідчить про вітамінодефіцит.

При необхідності застосування додаткового вітаміну, рекомендований рівень споживання становить в середньому 800 МО на день (за деякими настановами: 600 МО/день для осіб віком 1–70 років і 800 МО/день для осіб старше 70).