Звʼязок між здоров’ям дихальних шляхів і станом ротової порожнини: актуальні дані

Незадовільний стан здоров’я порожнини рота вже визнано клінічним фактором ризику розвитку легеневих інфекцій. Так, зростає кількість доказів, які вказують на причетність мікробіому ротової порожнини до різноманітних захворювань легенів, включаючи астму, ХОЗЛ, легеневий фіброз і пневмонію.

Спільні патогени

Дослідження з вивчення складу зубного нальоту показують, що ці бактеріальні біоплівки містять загальновизнані легеневі патогени, такі як Haemophilus influenzae, Streptococcus pneumoniae, Staphylococcus aureus і Pseudomonas aeruginosa.

Втім, остаточно не встановлено, чому аспірація хвороботворних бактерій призводить до інфекції в одних пацієнтів, тоді як в інших захворювання не розвивається. Ймовірно, на це впливає комбінація факторів, включаючи частоту та об’єм аспірованого матеріалу, ефективність механізмів очищення дихальних шляхів і легенів, супутні захворювання, стан імунітету пацієнта, вірулентність бактерій тощо. Проте зрозуміло, що при таких захворюваннях ротової порожнини, як пародонтит, кількість патогенів буде значно вища, ніж у здорових людей – відповідно, ризик розвитку захворювання дихальних шляхів у таких пацієнтів зростатиме.

Неочікувані наслідки пародонтиту

Пародонтит — хронічне запальне захворювання інфекційного походження, яке вражає оточуючі зуби тканини. Пародонтит характеризується прогресуючою втратою сполучної та кісткової тканин, яка здебільшого спричинена хронічним запаленням, обумовленим постійною присутністю патогенів, які живуть у колоніях – стійких біоплівках, згаданих вище. Такі бактерії накопичуються в пародонтальних кишенях, що призводить до активації імунної відповіді, й, як наслідок, до руйнування опорних структур зубів, їх втрати на кінцевій стадії захворювання.

Згідно з доповіддю фахівця з Бергенського університету (Норвегія), нещодавно представленою на Міжнародному конгресі Європейського респіраторного товариства, стійкість дихальних шляхів до повітряного потоку під час вдиху та видиху напряму залежить від здоров’я порожнини рота.

«Сучасні докази зв’язку між пародонтитом і респіраторними хворобами здебільшого епідеміологічні, хоча на цю тему проводилися й деякі інтервенційні дослідження, здебільшого зосереджені на пацієнтах із ХОЗЛ», — розповів у коментарі ресурсу Healio автор доповіді Андерс Росланд, який разом з колегами провів на цю тему невелике дослідження.

За словами Росланда, попередні інтервенційні дослідження продемонстрували позитивні ефекти, включаючи покращення функції легенів і зниження частоти загострень після пародонтальних втручань.

Норвезькі спеціалісти провели власне випробування, котре вивчало взаємозвʼязок між станом ротової порожнини та здоров’ям органів дихання. В ньому взяли участь 62 пацієнти (середній вік 35,8 року) з пародонтитом (1 стадія — 21%; 2 стадія — 79%), які не курили та були в цілому здорові. Кожному з них провели пародонтологічне та рентгенологічне обстеження й ретельний збір анамнезу. Для кожного учасника було розроблено індивідуальний план лікування пародонтиту.

Лікування пародонтиту, яке призначалося кожному учаснику, проводилося поетапно й включало навчання практикам гігієни порожнини рота та виконання протоколу дезінфекції всього рота з метою зменшити запалення ясен і локальне бактеріальне навантаження, що, своєю чергою, дозволяло контролювати прогресування пародонтиту.

Для дезінфекції застосовувалася стандартна 2-тижнева схема полоскання ротової порожнини 0,2% розчином хлоргексидину та застосування 1% гелю хлоргексидину.

Функцію легенів учасників оцінювали за допомогою спірометрії та осцилометрії на початковому рівні та через 3 і 6 тижнів. Також оцінювалося повторно через 6 тижнів здоров’я пародонта.

Лікування пародонтиту як профілактика респіраторних захворювань

У той час як у спірометричних показниках не відзначалося жодних покращень, дослідники помітили майже у половини пацієнтів зменшення опору дихальних шляхів, котре означало, що пацієнти відчували меншу обструкцію в малих дихальних шляхах, що полегшувало дихання.

Автори роботи планують перенести отримані результати в клінічну практику, зокрема включити їх до рекомендацій з профілактики хвороб дихальних шляхів.

«Легеневі захворювання, такі як астма та ХОЗЛ, можна лікувати, але не виліковувати, що робить їх профілактику надзвичайно важливою. Встановивши зв’язок між пародонтозом і здоров’ям легенів, ми отримали вагоме обґрунтування для впровадження програми гігієни порожнини рота, яка покращить здоров’я порожнини рота та органів дихання», — впевнений Росланд.

На його думку, лікарі повинні направляти пацієнтів із легеневими розладами або осіб, які входять до групи ризику, на обов’язковий огляд до пародонтолога.