Долікарська допомога постраждалим під час війни – друга лінія оборони

Опіки. Перша допомога

Ціль лікування опіків – профілактика болю та запобігання інфікування.

Головні аспекти безпеки:

• якщо полум’я охопило одяг постраждалого, його потрібно загорнути у пальто або ковдру, аби загасити вогонь;
• упевніться, що на постраждалому немає легкозаймистих тканин — людину потрібно роздягти;
• одяг не можна зривати, його слід розрізати по колу;
• необхідно зняти всі металеві прикраси: обручки, годинник, ланцюжок з хрестиком тощо;
• ділянки тіла, що були обпалені, потрібно охолодити теплою водою або вологими бинтами;
• охолоджуйте уражені ділянки, поки температури шкіри на них не повернеться до норми;
• не можна (!) використовувати лід або сніг для охолодження;
• уникайте переохолодження постраждалого, укрийте його ковдрою, курткою тощо, аби він не переохолоджувався;
• не проколюйте пухирі, що утворилися в наслідок опіку;
• при опіках обличчя або слідах кіптяви в дихальних шляхах, постраждалий потребує професійного лікування!

Безпека медика (science safety)

Заповідь № 1: травмований медик/фармацевт/парамедик тільки ускладнює ситуацію, замість допомоги постраждалим!

Головне завдання будь-якого медика – власна безпека!

• Залишайтесь у закритому приміщені під час тривоги.
• Залишайтесь в укритті протягом декількох хвилин після вибухів.
• Не наступайте, не пересувайте, не штовхайте невизначені, особливо, металічні предмети що знаходяться на підлозі.
• Пам’ятайте, що військовослужбовці можуть мати при собі (на тілі, в кишені, наплічнику тощо), боєприпаси, що можуть вибухнути (гранати тощо).
• Перед тим, як розпочати надавати допомогу пораненому бійцю, огляньте його на предмет наявності боєприпасів, і тільки після цього, його можна буде доправити до закритого приміщення.
• Дотримуйтеся правил безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю, щоб не сталося випадкового пострілу.

Зупинка кровотечі (haemostatic)

Зовнішня кровотеча може загрожувати життю людини!

При підозрі на кровотечу, необхідно:

• роздягнути постраждалого, аби знайти місце поранення – джерело кровотечі;
• це потрібно робити якомога швидше, але уважно, бо інколи на забрудненому одязі або при поганому освітленні кров помітити складно.

Знайшовши місце кровотечі, потрібно забезпечити на цій ділянці прямий тиск бинтом:

• накласти пов’язку (складений у декілька шарів бинт або чисту тканину;
• закріпити її, затягнувши бинт/тканину так, аби пов’язка чинила тиск безпосередньо на місце кровотечі;
• спостерігайте за пов’язкою, якщо на бинті проступила кров, це означає, що цей захід не є ефективним!

Якщо бинтування неефективне, необхідно накласти вторинну (поверх попередньої пов’язки) компресійну/давлячу повʼязку:

• зав’яжіть спочатку вузол на матеріалі, що буде використано як компресійну пов’язку,
• накладіть вузол на місце кровотечі,
• стягніть кінці матеріалу повʼязки і надійно зафіксуйте, зав’язавши на вузол.
• Якщо всі попередні заходи неефективні, пов’язки не тримаються, або кровотеча продовжується, накладіть артеріальний джгут – на 4 пальці вище від місця кровотечі.

Якщо поранення великого об’єму, і пов’язку, компресійну пов’язку або джгут накласти не можливо, або є підозра, що вони не будуть ефективними, потрібно провести щільне тампонування рани:

• довгим стерильним бинтом або іншим чистим матеріалом треба щільно заповнити всю порожнину рани (до появи у постраждалого відчуття розпираючого болю),
• робити це потрібно, за можливості, або за допомогою пінцету, або у хірургічних чи бодай одноразових рукавичках;
• накладіть тиснучу пов’язку поверх затампонованої рани.

Небезпека крововтрати – шок!

Якщо постраждалий: блідий, рясно пітніє, скаржиться на спрагу й холод/лихоманку, — людина у стані шоку і потребує негайної медичної допомоги!

Не давайте постраждалому у стані шоку пити, дайте йому перепочинок, покладіть людину так, аби нижні кінцівки були вище від рівня серця.

Оцінка рани (wound assessment)

Вибухова хвиля – невидима, але дуже небезпечна для життя. Вона супроводжується хвилею тепла та літаючими предметами, що наносять поранення живим істотам, зокрема, людям – від зовнішніх травм до кровотечі з вух (від ударної хвилі), втрати свідомості та задишки.

Постраждалого від вибухової хвилі:

• не потрібно рухати без нагальної потреби (у разі знаходження у небезпечному місці),
• допоможіть людині прийняти зручну позу,
• намагайтеся забезпечити для поранених медичну допомогу, викликавши медиків/парамедиків/рятувальників.

Звертайте увагу (!) на поранених, у яких під час ходіння з’являється задишка або бліде обличчя, допоможіть їм сісти або прийняти зручну позу.

Пам’ятайте, що будь-яка допомога постраждалому розпочинається з безпеки:

• звільніть дихальні шляхи постраждалого, видаливши з рота сторонні тіла;
• якщо постраждалий дихає, але не відповідає, покладіть його на бік, аби запобігти удушенню через виділення рідини (слизу, крові тощо);
• зупиніть грудну кровотечу, якщо така виникла.

Декілька важливих пояснень від експертів з Вінницького національного медичного університету імені М.І.Пирогова

Своєчасна зупинка кровотеч визначає одужання. Тому освоєння всіх методів зупинки кровотеч збільшує шанси на життя як військових, так і цивільних громадян.

В залежності від анатомічної будови і фізіологічних особливостей ушкоджених судин кровотечі можуть бути:

• артеріальними – кров має червоний колір, витікає пульсуючим струменем,
• венозними – кров темного кольору, витікає безупинно,
• паренхіматозними – кровотеча виникає при ушкодженні внутрішніх органів, витікає швидко великою кількістю,
• капілярними – кров витікає з усієї поверхні рани,
• змішаними.

В залежності від напрямку витікання крові виділяють внутрішню і зовнішню кровотечу.

Внутрішня кровотеча:

Характеризується витіканням крові із ушкоджених судин в порожнини, органи і навколишні тканини.

Кров, що витікає в черевну, грудну порожнини втрачає схильність згортатись.

Клінічні ознаки (симптоми) внутрішньої кровотечі:

• блідість шкірних покривів;
• частий слабкий пульс;
• часте дихання;
• нудота, блювання;
• спрага;
• тахікардія,
• зниження артеріального тиску;
• зниження рівня гемоглобіну, еритроцитів в аналізі крові;
• виділення крові із калом, сечею, їжею.

Якщо кров просочується у тканини, утворюється синець, якщо кров розшаровує тканини, з утворенням порожнини наповненою кров’ю, утворюється гематома.

В залежності від часу виникнення кровотечі після травми визначають:

• первинну кровотечу – виникає під час травми;
• вторинну – виникає через деякий час після утворення кров’яного згустку,
• ранньо-вторинну кровотечу – виникає через 3-5 діб після поранення
• пізньо-вторинну кровотечу – виникає через 10-15 діб після поранення.

Бережіть себе і тих, хто поряд!