- Категорія
- Ліки
Безпліддя після вакцинації проти COVID-19: чи достатньо аргументів для спростування?
- Дата публікації
- Кількість переглядів
-
790
Журналіст, редактор The PharmaMedia
Повідомлення про те, що вакцини проти COVID-19 можуть мати певний впив на репродуктивну функцію людини, не могли залишитися непоміченими. Але чи насправді йшлося саме про це?
І сам вірус SARS-CoV-2, і захворювання COVID-19, яке він спричиняє, досі несуть в собі чимало «сюрпризів». Тож, чи слід дивуватися, що й вакцини, які сьогодні використовують для профілактики COVID-19, мають невеликий поки що масив даних щодо можливих впливів на організм людини.
Натомість їх вивчення безпрецедентно активно продовжується, питання у тому, як трактувати виявлені факти, і який резонанс вони матимуть.
Зокрема, коли з’явилися відомості про те, що мРНК вакцини стимулюють утворення в організмі специфічного для SARS-CoV-2 білка-шипа, подібного до глікопротеїну синцитину-1, з’явилися й побоювання, що такі вакцини можуть стати причиною безпліддя. Адже відомо, що саме цей білок є важливим компонентом плаценти – завдяки глікопротеїну синцитину-1 плацента прикріпляється до стінок матки, тож, якщо, мовляв, вакцина змушує організм виробляти антитіла проти синцитину-1, це змусить організм атакувати й білок плаценти, сприяючи безпліддю.
Аргументи, які спростовують «теорію безпліддя», спричиненого вакциною
Учені заспокоїли: «невеликі частини білка-шипа коронавірусу і синцитину-1 схожі, але в настільки незначній мірі, що не варто очікувати якихось негативних наслідків», – пояснили експерти з Університету Редінга (Велика Британія). Аби підкреслити факт мізерної схожості, учені порівняли її з такою, коли два номери телефону схожі лише за однією цифрою.
Цей висновок підтримали й лікарі акушери-гінекологи, які долучилися до вивчення гіпотези про ймовірні ризики настання безпліддя після використання вакцин, що містять мРНК.
Дані досліджень вакцини Pfizer на людях також не підтверджують цієї теорії. Зокрема, у дослідженні Pfizer на 37 000 добровольців, жінкам, перш ніж допустити їх до участі в експерименті, пропонували пройти тест на вагітність. Вагітні не могли стати учасницями дослідження.
Але за час, поки воно тривало, 23 жінки завагітніли, ймовірно, випадково. Дванадцять з них опинилися в групі, що отримала вакцину, і 11 – у групі плацебо. За ними продовжували спостерігати в рамках дослідження.
Пол Оффіт, один з радників FDA, заявив з приводу теорії безпліддя після вакцинації, що: «…якби теорія безпліддя була вірною, можна було б очікувати, що організм виробляв би антитіла і проти природної інфекції. Це відбилося б на статистиці фертильності. Але то не так. Немає ніяких доказів того, що ця пандемія змінила структуру фертильності».
Логіка доволі зрозуміла: «Якщо природна інфекція не впливає на фертильність, чому вакцина повинна це робити?».
При цьому експерт визнає, що дійсно поки немає всіх необхідних даних про довгострокову безпечність вакцин. Їх наполегливо збирають просто зараз, поки у світі триває вакцинальна кампанія, і про це повідомляє CDC.
За словами Оффіт, поки основною проблемою після вакцинації є тяжка алергічна реакція, яка, на щастя, виникає дуже рідко – приблизно в 11 осіб на кожен мільйон вакцинованих. Натомість люди зазвичай відчувають її поки ще перебувають під наглядом медичних працівників. Та й реакція ця, наголошує лікар, хоча і серйозна, піддається лікуванню.
Після введення вакцини людина також може почуватися доволі млявою. Відчуття слабкості та навіть лихоманка можуть зберігатися після щеплення 12 годин і довше, та це не побічний ефект препарату, а захист організму від вірусу.
Думка лікаря-репродуктолога
Ми вирішили дізнатися думку українських спеціалістів, зокрема поговорити з експертом, який присвятив більшу частину свого життя і професійної діяльності розвиткові української репродуктології.
Отже, що скаже лікар-генетик, директор Клініки репродуктивної медицини «Надія», віцепрезидент Української асоціації репродуктивної медицини Валерій ЗУКІН.
– Вакцини проти COVID-19 і їхній вплив на репродукцію людини вивчають зараз у всьому світі. Українські лікарі також беруть участь у фармакологічному нагляді, тобто безпосередньо під час використання вакцин, реєструють і передають до Державного експертного центру МОЗ України інформацію про побічні реакції на вакцини тощо. Такі повідомлення можуть надсилати як медичні працівники, так і пацієнти. В цьому зацікавлені усі, а виробники – у першу чергу. Адже ці препарати відносно нові, розроблялися в рекордно короткі строки, тож їх продовжують досліджувати. Але зараз перевірених даних щодо впливу вакцин проти COVID-19 на репродуктивну функцію людини немає. Так само, як не існує підтверджених даних щодо впливу самого вірусу на фертильність.
У програмах ДРТ (допоміжних репродуктивних технологій) є люди, які перехворіли, отримали вакцину, але безпліддя у них діагностовано раніше і ніяк не пов’язане з вірусом, перенесеним захворюванням або вакцинами. Інша річ, коли людина вже проходить лікування з приводу безпліддя, і в неї виявляється позитивний тест на COVID-19. Тоді подальше лікування відкладають на час після одужання. Але це пов’язано з вимогами епідеміологічної безпеки.
Для того аби не доводилося переривати розпочату програму ДРТ через захворювання та для зниження інших ризиків для здоров’я, адже передбачити в якій формі – легкій чи тяжкій – перебігатиме ковід у кожного конкретного пацієнта складно, ми радимо жінкам вакцинуватися. Іншої можливості захистити себе й оточення, не існує. Вагітним ми також радимо зробити щеплення.
Отже, не існує жодних підтверджень негативного впливу вакцин проти COVID-19 на репродукцію людини, а вплив самого вірусу Sars-CoV-2 та захворювання, яке він спричиняє, на фертильність надто перебільшені.