Забезпечення вірусної безпеки є критичним завданням, оскільки біологічні препарати, отримані з джерел людського або тваринного походження, приховують природний ризик контамінації інфекційними агентами. Еволюція технологій виробництва та поява складних рекомбінантних білків і вакцин вимагають постійного вдосконалення методів інактивації та елімінації вірусів для гарантування абсолютної безпеки терапії. Попри наявність регуляторних настанов, вони часто залишають значний простір для інтерпретації, що змушує виробників самостійно визначати оптимальний обсяг досліджень для кожного конкретного продукту.

Актуальність проблеми також зумовлена глобалізацією ринку та переходом галузі на інноваційні моделі, такі як безперервне виробництво. Різні регуляторні вимоги змушують компанії балансувати між консервативними підходами та необхідністю впровадження нових методологій, наприклад, використання вірусоподібних частинок.

У сучасних умовах вірусний кліренс перестає бути стандартною процедурою і вимагає індивідуальної стратегії, глибокого наукового обґрунтування та міжгалузевої співпраці для мінімізації витрат без втрати відповідності найвищим стандартам безпеки.

Вірусна безпека лікарської сировини

Починаючи з 1990-х років, верифікація вірусного кліренсу (ВК) є критично важливим етапом забезпечення безпеки біологічних препаратів, що охоплюють широкий спектр продуктів, отриманих із джерел людського або тваринного походження, зокрема рекомбінантні білки та вакцини.

Ці дослідження оцінюють здатність окремих етапів виробничого процесу елімінувати або інактивувати віруси, як правило, шляхом тестування у зменшеному масштабі. Попри наявність частково оновлених регуляторних настанов, розроблення ефективних досліджень ВК може бути складним через еволюцію біологічних препаратів та технологій їхнього виробництва, а також через необхідність перегляду настанов з урахуванням нових даних і технологічних підходів.

Очевидно, що ВК залишатиметься складним процесом, основний виклик якого полягає у визначенні обсягу дослідження, оскільки чинні настанови, попри їхню наявність, залишають значний простір для інтерпретації. Відтак, ключове завдання полягає в адаптації обсягу ВК до конкретного продукту — його оптимізації до мінімально допустимого настановами рівня з метою зниження витрат за умови збереження відповідності регуляторним вимогам.

Стратегічні міркування

Виробники активно порівнюють різні стратегії вірусного очищення, від скорочення обсягу тестів ВК, як зазначено в ICH Q5A (R2), до використання нових методологій, таких як спільне введення вірусів (co-spiking) або використання вірусоподібних частинок замість інфекційних вірусних частинок. Проте зберігається певний рівень регуляторної обережності, оскільки продукти подаються на різні ринки з різними очікуваннями регуляторів. Щоб уникнути ризику відмови, компанії все ще схильні застосовувати консервативні підходи.

У майбутньому стратегії ВК продовжуватимуть диверсифікуватися і потребуватимуть індивідуальної оцінки більше, ніж будь-коли. Нещодавно була запропонована спрощена стратегія ВК для подання реєстраційної заявки на новий експериментальний лікарський засіб (IND). Фільтрація вірусів потребуватиме лише одного підтверджувального запуску для парвовірусу, тоді як хроматографічні етапи залишаться вірусоспецифічними, обмеженими одиничними запусками з меншою кількістю зразків. Дослідження інактивації більше не потрібні, якщо встановлено ключові параметри процесу, такі як pH, температура, час інкубації тощо.

Безперервне виробництво

Одним із найбільших викликів у сфері ВК останніми роками став перехід від серійного до безперервного виробництва (continuous manufacturing, CM) та визначення валідованої зменшеної моделі процесу для CM, придатної для використання в дослідженнях ВК. Це простіше для етапів інактивації, таких як обробка низьким pH, критичні параметри яких можуть бути визначені та безпосередньо перенесені на серійний формат. Складніше — для етапів багатоколонкової хроматографії, зокрема афінної хроматографії на протеїні А в режимі CM. Кілька дослідницьких груп розглядали це питання і дійшли висновку, що для афінної хроматографії на протеїні А не має принципового значення, чи проводиться дослідження ВК у серійному, чи в безперервному режимі. Примітно, що нещодавно опублікований офіційний навчальний матеріал до настанови ICH Q5A (R2) зазначає, що ICH допускає кілька підходів. Утім, визначення критичних параметрів для кожного етапу процесу залишається актуальним викликом.

Регуляторні органи демонструють більшу гнучкість щодо стратегій вірусного кліренсу, проте це має бути підкріплено глибоким науковим обґрунтуванням та ретельно валідованими підходами. Міжгалузева співпраця набуває вирішального значення для розроблення безпечних, ефективних та інноваційних найкращих практик у сфері вірусного кліренсу.

Український контекст

В Україні питання вірусної безпеки АФІ так само актуальне, особливо в контексті розробки та виробництва біологічних препаратів. Державний експертний центр МОЗ України регулярно оновлює Державний формуляр лікарських засобів, який містить інформацію про допущені до використання лікарські препарати та їхню безпеку. Це включає і біологічні препарати, для яких вірусна безпека є критично важливою.

Національні регуляторні органи активно співпрацюють з міжнародними організаціями, щоб забезпечити відповідність українських стандартів міжнародним вимогам. Це включає імплементацію настанов ICH Q5A (R2) щодо оцінки вірусної безпеки біотехнологічних продуктів, отриманих з клітинних ліній людського або тваринного походження.

Крім того, українські фармацевтичні компанії та дослідницькі інститути активно беруть участь у міжнародних конференціях та самітах, таких як Саміт з вірусної безпеки та вірусного кліренсу (VSВК), щоб обмінюватися досвідом та найкращими практиками у сфері вірусної безпеки. Це дозволяє Україні залишатися в курсі останніх досягнень та технологій, забезпечуючи високий рівень безпеки лікарських препаратів для населення. Україна активно інтегрується у світові стандарти вірусної безпеки АФІ, забезпечуючи відповідність міжнародним вимогам та гарантуючи безпеку лікарських засобів.