«Де подівся наш Парацетамол?» Як аптечні мережі визначають доступність ліків для українців

Що каже «Дарниця»

У компанії переконані: проблеми почалися після того, як уряд заборонив маркетингові платежі аптекам. Саме ці платежі десятиліттями були головним інструментом доступу виробників до полиць. Коли ж практика була скасована, найбільші мережі почали обмежувати закупівлі її препаратів. Йдеться й про випадки, коли в аптеках покупцям нібито говорили про «банкрутство» компанії, аби пояснити відсутність ліків на полицях. 

Що кажуть аптеки

У самих мережах усі звинувачення відкидають. Представники «Подорожника» та інших гравців говорять: після заборони маркетингових договорів усі виробники опинилися в рівних умовах, і жодної змови немає. У публічних дискусіях часто лунає теза: головний бар’єр для пацієнтів — це високі ціни виробників, і саме вони визначають вибір покупця. Така позиція, зокрема, звучала у матеріалі Obozrevatel, де наголошувалося, що люди орієнтуються передусім на ціну та бренд.

Однак реальність складніша. Доступні дані та свідчення пацієнтів показують: вирішують далеко не споживачі. Значно більший вплив мають аптеки, які формують асортимент і активно нав’язують дорожчі аналоги.

Реальна ситуація

Пацієнтам розповідають вигадані історії, аби пояснити, чому препарати «Дарниці» зникли з полиць. Одним кажуть, що «на заводі згорів склад» і ліків більше не буде. Іншим відверто радять «забути про Дарницю» й одразу переключитися на аналоги, які насправді дорожчі та не завжди ефективніші.

Користувачі діляться конкретними випадками:

• у когось просили купити Гліцисед удвічі дорожче, хоча «Дарниця» пропонує ті самі ліки за половину ціни;

• пацієнтці відмовили у кальції «Дарниця», хоча перевірка через сервіс Tabletki показала, що препарат був у наявності саме у цій аптеці;

• інша жінка скаржиться, що не змогла знайти навіть цитрамон, натомість їй «тулять всяку х.» по 90 грн за пачку.

Є й трагічніші історії: одна з коментаторок пише, що її мама життєво залежить від препарату Тонорма, аналогів якого немає. Ліків лишилося на кілька днів, а у жодній аптеці їх не знайти.

Чимало людей наголошують, що «Дарниця» завжди була символом доступних ліків, і саме тому великі мережі намагаються витіснити її з полиць. Хтось прямо каже: це питання безпеки і здоров’я всієї країни. 

Такі повідомлення підкреслюють головне: пацієнти насправді не обирають вільно. Вибір за них роблять аптеки, які маніпулюють інформацією і просувають дорожчі препарати. Саме тому в суспільстві дедалі більше недовіри до великих мереж, і водночас — підтримки українських виробників, які дають шанс на доступне лікування.

Зазначимо, що за даними Proxima Research, споживання в гривнях зростає, а кількість куплених упаковок скорочується. Це прямий доказ того, що українці купують менше, але дорожче. І відбувається це не через виробників, а через політику аптек.

Таким чином, звинувачення на адресу виробників у завищених цінах не пояснюють усієї картини. Проблема полягає у тому, що навіть коли дешеві ліки є на ринку, вони не завжди потрапляють до споживача — бо аптеки свідомо виштовхують їх на другий план.

Глибша хвороба ринку

За даними Proxima Research, у 2025 році ТОП-5 гравців ринку збільшили кількість аптек на 13%. Станом на квітень цього року вони контролюють 42% аптек країни та формують 64% товарообігу. Якщо тенденція продовжиться, до 2028 року їхня частка може зрости до 80%.

Показовий приклад – мережа «Подорожник», яка лише за рік відкрила 297 нових аптек. 

Чим це загрожує

Для «Дарниці» наслідки вже очевидні: падіння продажів удвічі, скорочення персоналу на 11%, заморожені інвестиції у розробки та відмова від реклами. Для фармринку в цілому це означає втрату одного з ключових виробників, який десятиліттями забезпечував українців базовими препаратами.

Для пацієнтів ризики ще більші. Якщо доступні українські ліки зникатимуть з полиць, вибір дедалі більше обмежуватиметься дорожчими аналогами. Це неминуче вдарить по гаманцях, особливо найбільш уразливих категорій.

Чи насправді аптеки працюють для людей?

За даними Proxima Research, станом на липень 2025 року в Україні працює понад 18 тисяч аптечних точок, що становить 88% довоєнного рівня. Причому топ-5 аптечних мереж щомісяця відкривають близько 50 нових точок — переважно у великих тилових містах.

За даними дослідження Retail Association of Ukraine «Географія ритейлу», у першому півріччі 2025 року аптечні мережі продемонстрували стале зростання. Чистий приріст аптек склав 275 точок, найбільша концентрація — у столиці та великих регіональних центрах.

Водночас у прифронтових регіонах ситуація протилежна. Лише з березня по червень 2025 року закрилося понад 130 малих аптек, більшість із яких працювали у селах або прифронтових громадах. Екс-нардеп Олександр Черненко прямо зазначив: аптечний бізнес орієнтований виключно на прибуток, і якщо в гарячих регіонах працювати невигідно, мережі просто виходять звідти, компенсуючи втрати новими відкриттями у Києві, Львові чи Дніпрі.

Цей дисбаланс лише підсилює конфлікт між виробниками та аптеками. Адже якщо великі мережі зосереджені на прибуткових ринках, а не на доступності ліків у критично важливих зонах, тоді теза про недобросовісну поведінку топ-5 аптечних мереж набуває ще більшої ваги.

Таким чином, проблема «Дарниці» виходить далеко за межі одного бренду: мова йде про системну тенденцію, коли структура аптечного бізнесу працює не на доступність, а на максимізацію прибутків.

Хто програє в результаті?

Конфлікт «Дарниці» з аптечними мережами — це не лише боротьба одного виробника за місце на ринку. Це історія про те, як структура аптечного бізнесу, зосереджена у руках кількох гравців, визначає доступність ліків для мільйонів українців.

Сьогодні ж аптечний ринок працює на максимізацію прибутку. Програє ж у будь-якому випадку пацієнт, який уже сьогодні запитує: «Де подівся наш Парацетамол?».