Ноу-хау БПР та атестації – що змінилося для лікарів та фармацевтів

Порядок має бути один

Новий Порядок атестації стане єдиним для всіх працівників охорони здоров’я. Чому обрано такий підхід?

Донедавна діяли чотири окремих порядки атестації: для лікарів, медсестер, фармацевтів, а також для професіоналів з вищою медичною освітою, які працюють в системі охорони здоровʼя. При цьому ще дві великі категорії (фахівці з реабілітації та професіонали в галузі охорони здоровʼя, до яких, зокрема, належать фахівці з громадського здоровʼя) взагалі виявилася неохопленими вказаними документами. Тому потенційно могло бути пʼять окремих порядків атестації зі своїми особливостями, підходами до нарахування балів тощо.

Але ми проаналізували й зрозуміли, що це нераціонально й недоцільно, оскільки всі згадані категорії є працівниками сфери охорони здоровʼя. Тож виникла ідея розробити єдиний порядок атестації, який встановлюватиме уніфіковані правила для всіх, як і вимоги до процедури та єдині критерії нарахування балів БПР. Відмінність – лише у кількості балів БПР, які мають набрати професіонали (магістри за рівнем освіти – лікарі та фармацевти) та фахівці (за рівнем освіти бакалаври, молодші бакалаври, тобто медсестри, асистенти фармацевтів, лаборанти, фельдшери тощо). Так от відтепер професіоналам необхідно протягом року набирати 50 балів БПР, а фахівцям – 30. Набирати річний обсяг балів БПР обов’язково з 2025 року.

Провайдери розмежовуватимуть заходи для професіоналів та фахівців? 

Якщо неформально підходити до проведення заходів БПР, забезпечення їх якості, змістовності, то в більшості випадків так і має бути. Бо все-таки у професіоналів та фахівців різний функціонал та рівень компетентностей. Хоча є певні загальні питання, котрі будуть потрібними й цікавими для всіх. Тобто потрібно зважати на конкретну тему й мету заходу БПР і вказувати як назву спеціальності, так і контингент, для якого цей захід проводиться. 

Атестаційні комісії – там, де й робочі місця

Чи торкнуться зміни роботи атестаційних комісій? 

Так, головна зміна: децентралізація процесу атестації. Раніше атестація проводилась в регіональних атестаційних комісіях, які функціонували для фармацевтів – при територіальних органах Держлікслужби, для лікарів – у департаментах охорони здоровʼя. Тільки медсестрам дозволялося в певних випадках проходити атестацію безпосередньо в закладах охорони здоровʼя. Центральна ж атестаційна комісія функціонувала при МОЗ України. 

Нині атестація відбуватиметься на рівні закладів охорони здоровʼя, в тому числі й аптечних закладів. Основна відповідальність за її проведення покладається на кадровий підрозділ ЗОЗ, де є вся інформація про працівників, їх освіту, кваліфікацію тощо. 

Своєю чергою працівники щорічно, починаючи з 2026 року, подаватимуть у відділ кадрів освітнє портфоліо (до 1 березня), але починати заповнювати його потрібно вже зараз. До речі, форму портфоліо ми також вдосконалили й деталізували: відтепер воно міститиме не тільки звіт, а й план БПР (по яких напрямах або темах пройти навчання). 

Хто складатиме такий план? 

Таку інформацію вносить в портфоліо сам працівник, але узгоджує її зі своїм безпосереднім керівником, який краще знає, в якому напрямку розвиватиметься заклад, тож і скеровуватиме частину працівників на навчання саме з цих питань. Але й сам фахівець має свідомо формувати план БПР, а не просто йти туди, куди запросили чи де дешевше. 

Атестація відбуватиметься автоматично: як спрощення не перетворити на формальність

Як виглядатиме процедура атестації?

Вона відбуватиметься автоматично кожні 5 років, якщо відділ кадрів підтвердить щорічне дотримання працівником вимог до БПР: наповнення портфоліо, його вчасну подачу, наявність не менше трьох років стажу роботи на посаді за пʼять передатестаційних років тощо. Відповідний запис про атестацію та рівень профкваліфікації вноситься у наказ по закладу, а також у сертифікат працівника.

Якщо професіонал накопичить необхідну кількість балів, він може подати документи на атестацію на присвоєння наступного рівня професійної кваліфікації раніше ніж через 5 років, але не менше, ніж через 3 роки після присвоєння чи підвищення попереднього рівня кваліфікації. 

Дехто побоюється, що автоматична атестація стане формальністю, особливо якщо це, наприклад, приватна аптека. 

Керівникам потрібно вчитися брати на себе відповідальність за кадри, рівень їх кваліфікації та його підвищення, особливо на перехідному етапі до запровадження самоврядування. 

Але на сьогодні з цим є проблема. Наприклад, перевірки Держлікслужби виявляють факти, коли в аптечних закладах працюють люди без фармацевтичної освіти. Бо кілька років був мораторій на перевірки й роботодавці набирали випадкових людей заради подолання кадрового дефіциту, а по суті заради прибутку. Так, фармація – бізнес, але це другорядне, головне, що це частина галузі охорони здоровʼя, служіння пацієнтам на благо здоровʼя нації.

Тому аптека має відповідати всім установленим до закладу охорони здоров’я вимогам, в тому числі й до персоналу, який має проходити БПР. 

Сьогодні роботодавці постійно відправляють фармпрацівників на навчання, але переважно не з фармацевтичних тем, а з питань агресивного маркетингу: як переконати пацієнта купити додатковий супутній товар. 

Але фармацевт має проходити навчання не для того, щоб продавати ліки, а щоб як працівник системи охорони здоровʼя він міг надати домедичну допомогу, провести елементарні медичні маніпуляції, був фахівцем з фармакотерапії тощо. 

Всі розуміють, що фармгалузь не працюватиме на альтруїстичних засадах. Але потрібно шукати баланс і нарешті усвідомити, що вона належить до таких, де має бути суворе регулювання і висока планка вимог. 

Держлікслужба, а з 2027 року єдиний орган державного контролю контролюватимуть дотримання аптечними закладами вимог щодо кадрів. 

Є й протилежна думка, що атестація в стінах закладу може бути використана для тиску на незручних працівників. 

Відділ кадрів і керівники закладів мають все робити відповідно до вимог законодавства, чинного Порядку атестації. У відділі кадрів зберігаються всі дані про проходження БПР та атестацію, й цю інформацію може перевірити Держлікслужба (якщо є скарга не безпідставну відмову у підтвердженні кваліфікації фармацевта) чи МОЗ (якщо це стосується медпрацівників). Так само й у випадку безпідставного підтвердження – це вважатиметься порушенням законодавства. 

Але все-таки бажано, щоб у кожному закладі діяв внутрішній аудит, щоб заклад функціонував відповідно до вимог законодавства, належних практик і стандартів тощо. 

Що передбачатиме позачергова атестація? 

Наприклад, якщо виявлене порушення з боку працівника (надання медичної чи фармацевтичної допомоги неналежної якості тощо) його викличуть на позачергову атестацію. У такому разі атестаційна комісія створюється «під випадок», або ж вона постійно діюча, але збирається у разі виявлення фактів порушення. Комісія розглядає прецедент і приймає рішення щодо санкцій до працівника. 

У будь-якому разі його направлять на повторне навчання на цикл спеціалізації. Найжорсткіший варіант рішення атестаційної комісії – на період проходження спеціалізації фахівець не допускається до професійної практики, доки він не складе всі іспити й не отримає сертифікат. Це частіше стосується лікарів, але ми передбачили такий підхід і для фармацевтів, медсестер. Також працівник може бути переведений на посаду стажиста. Тобто його сертифікат зберігається, але йому треба пройти практичне стажування на певній посаді. 

Кваліфікаційні категорії відійдуть у минуле?

Чи залишаться кваліфікаційні категорії та умови їх підтвердження?

На разі очікується, що замість категорій будуть кваліфікаційні рівні, що більше відповідає сучасній європейській практиці. Вони вочевидь будуть передбачені в професійних стандартах, котрі після затвердження стануть основним документом, який визначає кваліфікаційні вимоги. Планується, що першими на профстандарти перейдуть фармацевти – вже восени 2025 року. 

Тож якщо в професійному стандарті будуть передбачені певні кваліфікаційні рівні, там мають бути виписані й умови їх здобуття. Працівник, який подасть до відділу кадрів документи, що підтверджують його відповідність вимогам до вищого рівня професійної кваліфікації, при позитивному розгляді його отримає. 

Якщо раніше присвоєння категорій було формальністю, на яку здебільшого впливав стаж працівника, то тепер для отримання вищого рівня кваліфікації потрібно буде довести набуття більшої кількості компетентностей. Якщо ж цього не буде передбачено, просто потрібно буде підтвердження професійної кваліфікації. Тобто це питання поки що остаточно не вирішено. 

Якщо про лікаря все зрозуміло: вищий рівень – то володіння складнішими навичками, як це визначити для фармацевта? 

Так, у цьому плані також ще потрібно деякі питання допрацювати. Але в цілому все зрозуміло. Оскільки ми переходимо до належної аптечної практики, фармацевти дедалі більше залучаються до певних елементів надання медичної допомоги, певних діагностичних функцій, щеплення тощо. Наразі є групи фармацевтів, які пройшли додаткове навчання з вакцинації. Й такі навички включені у кваліфікаційну характеристику фармацевта. Також він може проводити моніторинг фармакотерапії, фармацевтичної опіки, на більш фаховому рівні здійснювати фармацевтичне консультування. Тобто вміти й робити більше, ніж просто продавати ліки та прочитати інструкцію до препарату для пацієнта. 

Бали БПР доведеться заробляти довше?

Нові правила дещо насторожили працівників, адже якщо раніше бали БПР нараховувалися в різній кількості за той чи інший захід, то тепер – лише по одному балу за академічну годину. 

Дійсно, раніше за дуже короткий майстер-клас чи тренінг фахівець міг отримувати майже стільки ж балів БПР, як і за тижневий цикл тематичного удосконалення. Це було запроваджено свідомо, щоб сприяти впровадженню нових форм БПР. Однак очевидною була й диспропорція у нарахуванні балів, тож потрібно було встановити справедливий підхід – облік по академічних годинах. 

Ми довго розробляли ці критерії з залученням широкого кола партнерів, які добре знають світовий досвід. Адже ми взяли курс на євроінтеграцію, тому повинні відповідати вимогам європейських практик. Ми аналізували, яким чином БПР здійснюється в країнах ЄС, й імплементували в новому наказі їх підходи. 

А щодо занепокоєнь з приводу набрання достатньої кількості балів, насправді сьогодні для цього є широкі можливості, дуже багато пропозицій ринку послуг БПР (заходи онлайн, наживо, гнучкі графіки, безоплатні заходи). 

До того ж всі ми маємо ментально змінюватися: ставитися до навчання впродовж життя не як до формальності чи примусу, а як до внутрішньої потреби в професійному розвитку.

А в ідеалі й керівники закладів мають заохочувати своїх працівників до БПР. Бо це не лише виконання норми законодавства, а й хороші перспективи: чим вищим буде інтелектуальний професійний потенціал працівників, тим успішніше розвиватиметься кампанія, в тому числі й фінансово. 

Чи є можливості отримати додаткові бали БПР?

Порядком атестації, зокрема, передбачено нарахування певної кількості балів за участь у групах експертів, робочих групах, наприклад, з розробки професійних стандартів. Це абсолютно справедливо, адже такий фахівець професійно зростав, працюючи над такими документами, аналізуючи велику кількість джерел, найкращих практик. Також з’явилася можливість отримати нові знання. 

Зокрема, незабаром буде внесена чергова зміна до ліцензійних умов — вимога до фармацевтичних працівників, які призначаються на посаду або виконують функцію уповноваженої особи з якості лікарських засобів, пройти цикл тематичного удосконалення з питань функціонування цієї системи. Тому ми поставили завдання, щоб усі виші, де є післядипломна підготовка у сфері фармації, обовʼязково запровадили такі цикли і повідомили про це субʼєкти господарювання, яких це стосується (виробників, імпортерів, дистриб’юторів, сектор роздрібної торгівлі ЛЗ). Тобто щоб була можливість пройти таке навчання у всіх бажаючих. Бо як може на такій посаді працювати людина, яка не знає, що таке система якості, стандартна операційна процедура, управління ризиками для якості, яка документація потрібна тощо. 

Можливо великі виробники й організовують подібні навчання самостійно, а от у секторі роздрібу його не проводять. 

Чи реалізується ідея навчання медсестер фармації з можливістю подальшої роботи в аптеках? 

Виникало певне побоювання щодо запровадження такої норми, але наразі маємо доволі відчутний дефіцит кадрів у галузі, набори першокурсників на фармацію також зменшилися. Тому після низки обговорень ми пішли на цей крок, адже головне – забезпечити доступність ліків для пацієнтів, зокрема тих, які мешкають у прифронтових регіонах та в сільській місцевості. На жаль, там дуже мало фармацевтів, навіть асистентів фармацевта. 

Але такий механізм запровадиться лише після прийняття кількох нормативно- правових актів. Зокрема, ця норма має бути в наказах, які врегульовують перелік профілів роботи і перелік циклів підготовки післядипломної спеціалізації, які дають можливість сестрі медичній або фельдшеру чи акушерці пройти цикл спеціалізації з фармації й отримати відповідний документ. Тобто вони не змінюючи своєї основної спеціальності отримають право працювати асистентом фармацевта й відпускати ліки на прифронтових територіях та в сільській місцевості. Дехто каже, що це не відповідає вимогам ЄС, але на разі в нашій країні інша ситуація, в тому числі й через війну. І ми маємо знайти якийсь вихід в інтересах наших пацієнтів, аби вони не залишалися без ліків. 

У кожного працівника буде свій «професійний паспорт»

Однією з найбільших новацій є запровадження сертифіката нового зразка. Яким він буде? 

Так, ми вирішили зменшити кількість документів, які видаються працівнику, й замінити їх єдиним сертифікатом про присвоєння/ підтвердження професійної кваліфікації/ підвищення рівня професійної кваліфікації у сфері охорони здоровʼя. Це своєрідний «професійний паспорт», який наповнюватиметься впродовж усього періоду діяльності працівника охорони здоров’я й відображатиме всі нюанси — як «зростання», так і наявності проблем, наприклад, направлення на повторне навчання за рішенням атестаційної комісії. Сертифікат видаватимуть одразу після закінчення інтернатури чи циклу спеціалізації. 

Наразі діють паперові сертифікати, їх друкують заклади освіти, але з часом документ формуватиметься в електронній системі.

Нині запускається електронна система розподілу в інтернатуру. І ми вирішили поширити її не тільки на розподіл, а й на подальше навчання в інтернатурі (лікарів та фармацевтів), в тому числі контрактників. Там відображатиметься успішність навчання, результати КРОКів, практичного іспиту, а надалі й результати атестації. Тобто вся інформація, яка має бути у сертифікаті, генеруватиметься в е-системі. 

А коли буде створено реєстр людських ресурсів у сфері охорони здоровʼя, де міститиметься вся інформація про всіх працівників, там буде й особистий кабінет кожного лікаря, фармацевта тощо. Тож у перспективі атестаційна комісія зможе в цій системі атестувати працівника й генерувати його сертифікат у разі проходження спеціалізації. 

Оскільки на це ще потрібно деякий час, у Порядку атестації передбачена норма: якщо у працівника наразі є сертифікат спеціаліста, або посвідчення про кваліфікаційну категорію, то під час чергової атестації їх замінять на сертифікат нового зразка, перший запис в якому зробить не університет, а заклад, де відбувається атестація. Туди ж переноситься інформація зі сертифіката спеціаліста. 

Чи є новації в атестації керівників та викладачів?

Атестація керівників також відбуватиметься в закладі охорони здоровʼя. Для осіб з управлінською кваліфікацією, які працюють в органах управління, наприклад, в міністерстві, в державних службах, департаментах охорони здоровʼя передбачено, що вони можуть проходити атестацію за місцем роботи. Ми не пішли на те, щоб атестація в органах управління відбувалася за якимись клінічними спеціальностями, йдеться виключно про управлінські спеціальності, тобто або «організація і управління охороною здоровʼя» або «організація і управління фармацією». Атестація відбуватиметься згідно з загальним порядком, єдине, що таким особам у бали БПР зараховуватиметься їх навчання як держслужбовців, бо фізично неможливо пройти два цикли БПР одночасно. 

Також ми дали можливість викладачам профільних кафедр вишів атестуватися за відповідною спеціальністю, щоб як то кажуть вони тримали свою професійну форму не тільки теоретично, а й практично.

Для лікарів це дещо більше врегульовано, бо вони мають доступ до лікувальної роботи, до пацієнтів. А от впорядкувати це для фармацевтів, — наше завдання. Щоб викладачі з фармації не втрачали практичний стаж.

Чи змінилося щось у порядку використання коштів на БПР?

Як відомо, донедавна відшкодування за проходження БПР (2 тисячі гривень на рік) поширювалося виключно на лікарів. Але відсоток тих, хто подав документи на відшкодування, був дуже незначним. Тому зважаючи на те, що у сестер медичних менші зарплати, з 2025 року ми поширили цей механізм відшкодування і на них, якщо вони працюють у комунальних ЗОЗ. На фармацевтів це не поширюється, зокрема, тому що вони працюють переважно в приватному секторі. До того ж сьогодні багато заходів, які можна пройти безоплатно, чи за невелику плату.

Також заклади можуть самі відшкодувати своїм працівникам проходження БПР. Тому ми очікуємо від роботодавців свідомого і професійного підходу до цього питання.

Новий Порядок атестації вже назвали перехідним етапом. До чого переходимо?

Новий Порядок атестації — це перехідний етап до професійного самоврядування. По суті, децентралізація готує підгрунтя для нього. Також якщо раніше кваліфікаційні характеристики затверджував МОЗ, хоча до їх розробки й залучали профільних експертів, то нині професійні стандарти може самостійно напрацьовувати професійна спільнота (від МОЗ потрібне тільки їх погодження, оскільки органу самоврядування поки що не існує). Тож відповідальність за розвиток професії, її належний зміст, поступово зміщується у бік професійної спільноти. Та й інструменти впливу в неї вже з’являються.