Перевірки бізнесу відновлено: на кого чекати та чого побоюватися?

На яких контролерів слід чекати працівникам аптек і як підготуватися до таких візитів, аби відбутися щонайбільше хвилюванням, розповідає адвокат Ірина КИРИЧЕНКО.

Які обмеження встановлено на період воєнного стану

На початку березня уряд постановою від 13.03.2022 р.№ 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» (надалі — Постанова № 303) ухвалив рішення припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану.

З того часу підстави для позапланових перевірок змінювали декілька разів. Останні зміни викладені у постанові КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 р. № 303» від 27.08.2022 р. № 955 (далі — Постанова № 955), які набули чинності з 31 серпня 2022 року.

Насамперед, уточнено, що протягом періоду воєнного стану дозволено проводити: 

1. Позапланові заходи державного нагляду (контролю) в окремих сферах, зокрема, щоб запобігти неконтрольованому зростанню цін на товари, які мають істотну соціальну значущість, виключно на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері, а для центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується безпосередньо КМУ, — на підставі рішення Уряду: 

• за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; 
• з метою виконання міжнародних зобов’язань України.

2. Не тільки позапланові, а й планові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб’єктами господарювання законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг.

Такі перевірки проводяться за рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у згаданих сферах, - за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Що перевірятимуть податківці?

27 травня набрав чинності Закон України від 12.05. 2022 р. № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану». Згідно з внесеними ним змінами, наразі проводяться три типи перевірок:

• камеральні;
• документальні позапланові;
• фактичні.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Предметом камеральної перевірки також може бути: своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється в порядку, передбаченому п. 76.2 ст. 86 Податкового кодексу України (ПКУ). Також п. 76.3 ст. 76 ПКУ визначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного терміну їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання.

Камеральні перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість та уточнюючих розрахунків до них за звітні податкові періоди:

• лютий, березень, квітень, травень 2022 року – розпочинаються на наступний день після 20 липня 2022 року та завершуються не пізніше 20 вересня 2022 року;
• червень, липень 2022 року – розпочинаються на наступний день після 20 серпня 2022 року та завершуються не пізніше 20 жовтня 2022 року.

Подані уточнюючі розрахунки до податкових декларацій з податку на додану вартість за звітні податкові періоди до лютого 2022 року перевіряються у термін, визначений п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для звітного періоду, на який припадає день подання такого уточнюючого розрахунку.

Документи – під пильним контролем

Документальні позапланові перевірки проводяться на підставі фінансової, статистичної та іншої звітності, зокрема, податкових декларацій, даних регістрів податкового та бухгалтерського обліку. Зокрема, такі перевірки проводяться, якщо:

• платник податків не подав у встановлений законом термін податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до п. 39.4 ст. 39 ПКУ, якщо їх подання передбачено законом.
• є звернення платника податків з приводу реорганізації, припинення або банкрутства підприємства (п. 78.1.7 ПКУ);
• подано ПДВ-декларацію із зазначеним відшкодуванням ПДВ на суму більше, ніж 100 тис грн (п. 78.1.8 ПКУ);
• податківці отримали інформацію про порушення платником податків валютного законодавства.

Рішення про проведення документальної позапланової перевірки приймає керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу, воно оформлюється наказом (п.78.4 ст. 78 ПКУ).

При цьому дозвіл на проведення таких перевірок (крім передбачених п. п. 78.1.22 п. 78.1 ст. 78 ПКУ) надається лише у випадку, коли платнику податків до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, копію наказу про її проведення.

Варто зауважити, що документ, надісланий контролюючим органом до електронного кабінету, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Скільки тривають перевірки і коли їх можуть зупинити?

Рішення щодо призупинення приймає керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу. Наказ або копія наказу про зупинення перевірки надсилається платнику податків до електронного кабінету.

Терміни проведення перевірок:

• ті, що були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року – відновлюються та закінчуються протягом 60 днів з дня, наступного за днем набрання чинності Законом №2260, тобто від 28 травня 2022р.;
• розпочаті після набрання чинності Законом №2260 – проводяться протягом 60 календарних днів, що настають після закінчення граничного терміну проведення камеральної перевірки відповідної декларації або уточнюючого розрахунку.

Тривалість перевірок, визначених у ст. 78 ПКУ, не повинна перевищувати:

• для великих платників податків -15 робочих днів,
• для суб’єктів малого підприємництва – 5 робочих днів,
• ФОП, які не мають найманих працівників (за наявності умов, визначених в абзацах 3-8 п. 82.2 ст. 82 ПКУ) – 3 робочі дні,
• інших платників податків – 10 робочих днів.

Продовження термінів проведення перевірок, визначених у ст. 78 ПКУ, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу для великих платників податків — не більш як на 10 робочих днів, суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків – не більш як на 5 робочих днів.

Які підстави для фактичних перевірок

Зокрема, вони можуть проводитися за однієї з наступних підстав:

• у випадку наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
• письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування.

Окрім Державної податкової служби, до вас можуть завітати співробітники Бюро економічної безпеки та податкової міліції, функції та повноваження яких аналогічні.

Державний нагляд в інших сферах.

Постанова № 303 в чинній редакції містить приписи про те, що протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) в окремих сферах, зокрема, щодо запобігання неконтрольованому зростанню цін на товари, які мають істотну соціальну значущість.

Відповідно до постанови КМУ від 06.03. 2022 р. № 223 «Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року № 1548», на період воєнного стану обласні військові адміністрації разом із Національною поліцією, Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Державною службою з лікарських засобів та контролю за наркотиками забезпечують контроль за встановленням субʼєктами господарювання роздрібної торгівлі цін.

До переліку товарів, що підпадають під контроль відповідно до Постанови № 223 поміж інших увійшли:

• етанол (розчин 96%);
• вітчизняні нестероїдні протизапальні препарати;
• вітчизняні антибактеріальні лікарські засоби.

Слід зазначити, що відповідно до п. 41-12 Постанови КМУ від 09.05. 2020 р. № 1236, для окремих продуктів харчування встановлено граничний рівень постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди) та торгівельної надбавки (націнки) в розмірі не більше як 10%. А до субʼєктів господарювання, які допустять відповідні порушення, застосовуються адміністративно-господарські санкції відповідно до ст.20 Закону України «Про ціни і ціноутворення».

Крім того, громадяни (ФОП) і посадові особи субʼєктів господарювання за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів, притягуються до адміністративної відповідальності шляхом накладання штрафів у розмірах, визначених ст.165-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Питаннями дотримання підприємством вимог трудового законодавства займається Державна служба з питань праці, проте ця тема заслуговує окремої статті.

Коли можливі обшуки

Статтею 615 Кримінального процесуального кодексу України (надалі - КПК України) встановлено, що в умовах дії особливого порядку можливе делегування повноважень слідчого судді керівнику органу прокуратури у разі відсутності обʼєктивної можливості виконання слідчим суддею повноважень, в тому числі з питань розгляду клопотання про проведення обшуку в порядку ч. 3 ст. 233, а також ст. 234 КПК України.

До того ж передбачена можливість проведення обшуку, огляду житла, обшуку особи без понятих, якщо їх залучення є обʼєктивно неможливим або повʼязано з потенційною небезпекою для їхнього життя чи здоровʼя. Втім, хід і результати таких дій обовʼязково повинні фіксуватися доступними технічними засобами шляхом здійснення безперервного відеозапису.

Чого чекати надалі?

З цією метою у Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт № 7720 від 01.09.2022 р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів щодо забезпечення адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного стану».

Зокрема, він передбачає відновлення документальних позапланових перевірок з наступних підстав:

1. неподання платником податків податкової декларації, розрахунків, звітності для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням;
2. подання платником податків заперечення до акту перевірки;
3. якщо контролюючим органом вищого рівня здійснено перевірку документів обовʼязкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства; тощо.

Пропонується відновити й терміни погашення податкового боргу платників податків — суб’єктів господарювання, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки, передбачені ст.ст.59—60, 87-101 ПК та/або визначення грошових зобов’язань згідно зі ст.116 ПК, зокрема:

• надіслання податкової вимоги;
• виникнення права податкової застави;
• погашення податкового боргу за рахунок продажу майна платника податків.

Також згаданим проєктом пропонується зупинити терміни виконання податкового обов’язку особам, які не мають можливості його виконувати.

Проєкт № 7720 пропонує відновити й зупинені на час дії карантину терміни надання платниками відповідей на запити контролюючих органів з питань оподаткування.

Отже, попереду — нові перевірки та випробування, штрафи відтерміновано, проте війна їх не скасує: наразі контролюючі органи мають право перевірити вже 6 років діяльності платника податків (для трансферного ціноутворення — 10 років), а з пролонгацією карантину та/або воєнного стану цей період автоматично подовжується.