Відновлення аптеки: як отримати компенсацію

Редактор ThePharmaMedia, журналіст

Пошкоджене чи знищене майно аптек – клопіт і працівників, які втратили місце роботи, і керівників та власників.

До всього слід врахувати зміни законодавства, обумовлені воєнним станом.

Про алгоритм відновлення роботи аптек, особливості кадрових питань, роботи з документацією та інші нюанси, важливі для керівників – наша розмова з медичним адвокатом Наталією ЛІСНЕВСЬКОЮ.

Фото з власного архіву

Головне – зафіксувати стан майна

Чи можуть зруйновані аптеки розраховувати на компенсацією за пошкоджене майно?

Основними нормативно-правовими актами, які регулюють порядок компенсації за зруйноване нерухоме майно, є:

  • постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації» від 20. 03. 2022 р. №326;
  • постанова Кабінету Міністрів України «Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації» від 26.03.2022 р. №380.

Чинним порядком передбачено можливість отримати компенсацію за зруйноване/пошкоджене житло. Суб’єктами отримання компенсації можуть бути власники житла, яке перебуває на контрольованих Україною територіях та було зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, — після дати набрання чинності Указу Президента України від 14.04.2014 р. №405 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04. 2014 р. «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».

Акценти розставлені дуже чітко — компенсація за житло і його знаходження на підконтрольній території.

Однак враховуючи наявність законопроєктів, які по-новому регулюють порядок та питання компенсації, а також чинний механізм подачі заявки про зруйноване та пошкоджене нерухоме майно через застосунок «Дія», рекомендуємо:

  • вже зараз подати заявку у застосунку «Дія»;
  • дочекатися прийняття нових законів та відповідно до встановлених ними правил пройти процедуру, необхідну для отримання компенсацій.

Враховуючи тексти законопроєктів (хоча вони можуть змінитись) рекомендуємо вже зараз врахувати їх та почати готуватись до процедури компенсації. Головним у цьому є фіксація стану майна.

Яким має бути алгоритм дій?

  • Переконайтеся, що у вас, як у власника, є всі документи, що підтверджують право власності на майно. Це можуть бути документи будівництва, правовстановлюючі документи, чеки тощо. У разі втрати документів слід подбати про їх відновлення або виготовлення дублікатів.
  • Зафіксуйте пошкодження майна за допомогою актів знищення/пошкоджень, складених працівниками Державної служби з надзвичайних ситуацій, місцевої влади або військово-цивільних адміністрацій. Сума заподіяної шкоди має бути встановлена на підставі звіту про оцінку майна, або отриманого експертного висновку.
  • Якщо зафіксувати пошкодження/знищення тимчасово неможливо, складіть акт опису пошкоджень самостійно, підписавши його, зокрема, сусідами-очевидцями.
  • Зробіть фото/відео пошкоджень.
  • Сформуйте підбірку повідомлень про ваш об’єкт у медіа, якщо такі були.

Наразі законопроєктом встановлено терміну подачі заяви на компенсацію – протягом всього періоду воєнного стану та ще впродовж 90 днів після його закінчення.

Щодо перспектив захисту права власності на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

Стаття 1 Протоколу першого до цієї Конвенції передбачає захист права мирного володіння майном. Тому за звичайних умов можна було б говорити про подання заяви до Європейського суду з прав людини проти РФ за порушення цього права. Водночас враховуючи, що РФ виключили із Ради Європи 16 березня 2022 року, швидше за все, скарги подані після цієї дати, розглядатись судом не будуть.

Не слід виключати і судовий порядок стягнення компенсації. Згідно з нормами міжнародного гуманітарного права (далі МГП), зокрема, Женевської конвенції 1949 року, заклади охорони здоров’я визначені як спеціальні об’єкти цивільної інфраструктури. Враховуючи те, що Конвенцією визначено заборону (уникнення) руйнування цивільної інфраструктури під час ведення війни, воно є прямим порушенням норм МГП та, як наслідок, дає право на відшкодування як вартості руйнувань і пошкоджень, так і інших економічних та фізичних втрат.

Аптеки є закладами охорони здоров’я і суб’єктами господарювання, отже, мають право й можливості самостійно реалізувати заходи, спрямовані на відновлення порушеного права, що передбачає компенсацію завданої шкоди, зупинення діяльності, недоотриманого прибутку тощо.

Не менш важливе відшкодування шкоди, заподіяної працівникам — як моральної, так і матеріальної (втрачений заробіток).

Слід зазначити, що для отримання стягнення з винуватця (агресора) необхідне рішення суду.

Нині, після зміни позиції Верховного Суду України, ми отримали можливість захистити свої інтереси в українському суді та отримати стягнення за рахунок власності країни-агресора, як передбачене нормами міжнародного права.

Тому вже зараз потрібно без зволікань звертатися до суду, отримувати судове рішення та виконавчий документ і отримувати компенсації.

Ліцензування – не заради контролю за приміщеннями

Чи потрібно суб’єкту господарювання отримувати нову ліцензію для відновлення діяльності пошкодженої аптеки?

– Відповідно до п. 5 «Ліцензійних умов» ліцензування зазначеного виду господарської діяльності є засобом регулювального впливу держави на діяльність суб’єктів господарювання та контролю за додержанням вимог законодавства щодо фармацевтичної діяльності, а не засобом впливу чи контролю за певним приміщенням.

Для кожного місця провадження діяльності відокремленого підрозділу Держлікслужба МОЗ видає засвідчену копію ліцензії, яка підтверджує право ліцензіата на певний вид господарської діяльності за місцем її провадження, зазначеним у копії ліцензії.

У разі створення ліцензіатом нового відокремленого підрозділу він повинен подати до Держлікслужби МОЗ:

  • заяву про видачу копії ліцензії (додаток 4),
  • документи, передбачені ст. 10 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та постановою КМУ від 04.07.2001 р. № 756 «Про затвердження переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності».

У разі ліквідації відокремленого підрозділу чи припинення ним господарської діяльності ліцензіат зобов’язаний протягом семи робочих днів з дати ліквідації чи припинення діяльності такого підрозділу подати відповідне повідомлення в письмовій формі безпосередньо до Держлікслужби МОЗ або направити його рекомендованим листом. Ліцензіат не може передавати ліцензію або її копію іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності.

Ліцензія підлягає переоформленню у разі:

  • зміни найменування юридичної особи (якщо зміна найменування не пов’язана з реорганізацією юридичної особи) або прізвища, імені, по батькові ФОП;
  • зміни місцеперебування юридичної особи або місця проживання ФОП;
  • змін, пов’язаних з провадженням ліцензіатом певного виду господарської діяльності, вказаного в п.4 вказаного розділу.

У разі виникнення підстав для переоформлення ліцензії ліцензіат зобов’язаний протягом десяти робочих днів подати до Держлікслужби МОЗ:

  • заяву про переоформлення ліцензії (додаток 5),
  • ліцензію, що підлягає переоформленню,
  • відповідні документи (або їх нотаріально засвідченими копії), які підтверджують вказані зміни.

Безперечно, ліцензійні умови створювались регулятором з огляду на мирне життя і безпосередньо не передбачають послідовність дій ліцензіата на випадок військової агресії.

Втім, із викладеного можна зробити висновок: якщо суб’єкт господарювання, власник пошкодженого/зруйнованого аптечного закладу, який має діючу ліцензію, відновлює заклад в попередньому стані, за попередньою адресою і з передбаченим ліцензією переліком, то нову ліцензію отримувати не потрібно. У разі, коли змінюється бодай одна з істотних умов, зазначених в ліцензії, остання підлягає переоформленню.

Як вирішити кадрові питання

Для роботи відновленої аптеки потрібні кадри, на разі ж багато працівників виїхало за кордон чи в безпечні місця, але в штатному розписі залишилися. Як діяти керівнику?  

– З метою оперативного залучення до виконання роботи нових працівників, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, у тому числі внаслідок фактичної відсутності працівників, які евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустці, простої, тимчасово втратили працездатність або місцезнаходження яких тимчасово невідоме, роботодавці можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори на період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника. 

Чи існують особливості прийняття на роботу в умовах воєнного стану?

– Зокрема, ст. 2 Закону № 2136 передбачає, що:

  • у період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору,
  • умова про випробування під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників,
  • за відсутності технічної можливості подати повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту засобами електронного звʼязку в електронній формі, його подають у паперовій формі разом з електронною копією.

Якщо роботодавець взагалі не має можливості (через незалежні від нього обставини) подати такі повідомлення до Державної податкової служби чи її територіального органу, то він повинен мати підтвердження про намагання вчинити такі дії.