- Категорія
- Бізнес
Російська агресія гальмує розробку нових ліків. Кейс української Enamine – компанії, більше відомої на Заході, ніж на батьківщині
- Дата публікації
- Кількість переглядів
-
654
Шеф-редактор thePharmaMedia
Великі фармкомпанії відреагували на агресію РФ мʼяко кажучи, мляво. Але для прогресивнішої та водночас скромної біотехнологічної галузі російське вторгнення в Україну становить величезну загрозу, оскільки ця війна може зупинити або суттєво уповільнити розвиток безлічі R&D-проектів.
Виявляється, що протягом трьох десятиліть після закінчення холодної війни біотехнологічні компанії та лабораторії, які беруть участь у розробці інноваційних та навіть проривних препаратів, все частіше покладалися на кілька українських компаній. Найбільша з них називається Enamine, її центральний офіс розташований у Києві.
За даними американських профільних ЗМІ, Enamine постачає понад 70% світових запасів хімічних будівельних блоків та реагентів.
Разом з іншими українськими компаніями Life Chemicals та Otava Chemicals Enamine також стала одним із основних у світі постачальників хімічних сполук для скринінгу – понад 50% таких молекул надходить із України.
Глобальний бізнес Enamine
Enamine – компанія з Києва, яка за гіркою іронією долі стала більш відомою на інших континентах, аніж тут.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ЕНАМІН» було засноване у столиці у 1999 році групою колишніх працівників Інституту органічної хімії НАН України.
До нашого часу Enamine стала однією з найбільших в Україні компаній, що займаються науковими дослідженнями у галузі тонкого органічного синтезу та розробки методик синтезу нових органічних сполук. Її основна спеціалізація – сполуки для первинного біологічного скринінгу. За цим профілем київська компанія співпрацює з провідними фармацевтичними та біотехнологічними компаніями та науковими центрами з Китаю, Європи, Північної Америки, Австралії та Японії.
На момент вторгнення в лабораторіях Enamine працювало понад 250 висококваліфікованих хіміків, серед яких 55 кандидатів та чотири доктори хімічних наук. За роки діяльності компанії її співробітники стали винахідниками понад десять патентів.
На базі підприємств Enamine постійно проводилося стажування студентів із хімічних факультетів КНУ ім. Тараса Шевченка та КПІ ім. І.Сікорського.
У перший день бомбардування нашої столиці Enamine відправила електронною поштою повідомлення про припинення постачання з Києва, продублювавши повідомленням у соцмережах. Київський офіс закрили, але філія у США функціональна.
Бібліотеки та інші переваги Enamine
Enamine був запущений у 1991 році Андрієм Толмачовим, університетським викладачем, який побачив можливості у створенні бізнесу з пропозицією бібліотек сполук, синтезованих під час радянської епохи, західним компаніям.
З того часу ці можливості значно розширилися. Компанія тримає бібліотеку з мільйонів молекул будівельних блоків: ці молекули можуть обʼєднуватися як конструктор лего для виробництва понад 20 мільярдів лікарських сполук.
Наприклад, умовний стартап знайшов на поверхні злоякісних клітин новий білок і тепер хоче знайти молекулу, яка здатна його інгібувати. Ця компанія звертається до Enamine, щоб та знайшла у своїй бібліотеці відповідні варіанти.
Також Enamine може запропонувати будівельні блоки для створення альтернативних (захищеним патентом) молекул, які можуть бути більш вибірковими чи безпечними. Enamine може синтезувати молекули на вимогу самостійно.
Удар по інноваціях
«Україна змогла розвинути цей бізнес справді високого класу, який впливає на успіх виробників ліків у всьому світі. І світ має зрозуміти вплив цього вторгнення», — вважають керівники біотехнологічних компаній.
Хоча Enamine не розкриває список всіх своїх клієнтів, експерти галузі та інсайдери заявили, що її послуги популярні по всьому ринку. І якщо бізнес української компанії постраждає, це також порушить багато ранньостадійних програм розвитку кандидатів і спровокує затримки в розробці інновацій принаймні на місяці.
Майкл Гілман (Michael Gilman), генеральний директор стартапу Arrakis Therapeutics, який конструює невеликі молекули, що звʼязуються з РНК, визнав, що його команда «вʼязне у всьому цьому по вуха». За його словами, справа не тільки в Enamine — Arrakis Therapeutics покладається на інших постачальників з України та Росії.
«Але кажу як громадянин світу: якщо в Європі розпалюється війна за землю, нестача хімічних компонентів – це найменша з наших проблем», — підсумував Гілман.
Є альтернативні постачальники – дослідницькі фірми в Європі, Індії та Китаї, але вони не завжди доступні небагатим біотехнологічним компаніям. Навіть якщо знайти гроші, болісним буде процес переходу — знаходження нового постачальника, переговори до угоди, синтез молекул — все це може затримати програму на 1-4 місяці.
Шрі Косурі (Sri Kosuri), генеральний директор Octant Bio, стартапу, котрий розвиває препарати, націлені на конкретний клас протеїнів людини, сказав, що його компанія значною мірою залежить від молекул з американської філії Enamine. Але визнає, що Octant Bio все одно постраждає, тому що багато дослідницьких компаній, з якими він працює за іншими послугами, покладаються безпосередньо на саму київську організацію. До таких компаній належить, наприклад, WuXi – одна з найбільших у світі контрактних дослідницьких фірм.
Таким чином, багато великих фармацевтичних та біотехнологічних компаній постраждають від війни опосередковано, навіть якщо вони не використовують напрацювання Enamine безпосередньо.
На цей момент, більшість керівників компаній лише частково розуміють, як російське вторгнення вплине на їхній бізнес. Поки вони здебільшого стурбовані тим, яким чином бойові дії можуть позначитися на долі їхніх друзів та колег в Україні.
Що стосується Enamine, то принаймні певні частини її бізнесу продовжать функціонувати «інтернаціонально». До того ж київська група запустила резервні плани. 31 січня вона анонсувала схему збільшення виробництва на своєму обʼєкті в Нью-Джерсі, а також створила логістичний вузол у Львові, розташований далеко від російського кордону.