«Скажи мені, хто твій друг». Як західні фармкомпанії відреагували на війну, розвʼязану Росією

Шеф-редактор thePharmaMedia

Дедалі більше відомих компаній засуджують російську агресію, висловлюючи своє ставлення до війни зупинкою операцій на ринку Росії. Звідти йдуть популярні бренди, що представляють споживчі та продовольчі товари, IT, автопром тощо.

Фармкомпанії теж повинні були б припинити вести бізнес у Росії – країні, яка руйнує лікарні та вбиває дітей. Позиція однозначна.

На цьому, зокрема, наполягає відомий у Сполучених Штатах фахівець із медичної етики Артур Каплан, який закликав глобальних фармвиробників повністю обірвати бізнес-звʼязки з путінською Росією.

Однак у них своя логіка: така місія, як лікування пацієнтів, зокрема із серцево-судинними захворюваннями, діабетом та раком, вимагає здійснювати постачання на ринок країни-агресора. І хоча санкції, спрямовані проти РФ, посилюються, виробники ліків не поспішають залишати цей ринок, наполягаючи на «пріоритеті гуманності» і посилаючись на міжнародне право.

Крига скресла

Спочатку від Росії частково відмовилася американська Pfizer – її СЕО відмінив майбутні інвестиції в Росію, хоч і додав, що не розірве звʼязки повністю. ʼЯк ви можете говорити, що я не відправлю ліки від раку російським пацієнтам через те, що вони зробили?ʼ, — сказав Бурла кореспондентові Face the Nation.

До перших зарубіжних фармкомпаній, що виступили проти агресії Росії, увійшла німецька Bayer, яка має одну з найдовших історій присутності на українському ринку. Вона призупинила рекламні кампанії та інвестиції до Росії, натякнувши, що рівень постачання продуктів для агрокомплексу країни-агресора на вегетаційний період 2023 року «залежить від миру».

Потім заявила про те, що «не більше інвестуватиме в Росію», Merck (MSD). Крім припинення нових скринінгів та набору пацієнтів у поточні клінічні дослідження, компанія також припинила планування нових випробувань. Варто зазначити, що MSD не тримає науково-дослідних чи виробничих потужностей у Росії.

Novartis вирішила призупинити будь-які інвестиції в Росію та зупинити всю комерційну маркетингову діяльність, а також усі наукові заходи, організовані нами чи зовнішніми сторонами». Також швейцарська компанія перерахувала кільком неурядовим організаціям 3 мільйони доларів США.

До них приєдналася AbbVie, яка тимчасово призупинила операції з усіма косметичними продуктами Росії». Додано, що AbbVie не має виробничих підприємств у цьому регіоні.

Фактично в ті ж дні із заявою виступив американський фармгігант Eli Lilly, який призупинив усі інвестиції, рекламну діяльність та нові клінічні випробування у РФ, а також експорт неосновних ліків до Росії. Вважається, що Eli Lilly був першим великим фармвиробником, який вирішив обмежити постачання ліків до Росії. Наприклад, це стверджував ресурс meduza.io. Тим не менш, певні продукти компанії все ж таки будуть поставлятися до РФ.

Потім до них приєдналася GlaxoSmithKline, яка, нарешті, відреагувала на вторгнення в Україну, заявивши 17 березня про припинення КІ в країні-агресорі, гуманітарні пожертвування та інші «санкційні» заходи.

Реакція біотехнологій

Не такі відомі чи заможні біотехнічні компанії виступили проти Росії жорсткіше. Їхні лідери склали відкритий лист, у якому закликається припинити всі ділові операції у РФ у відповідь на вторгнення в Україну. Економічна блокада, на думку лідерів біотехнологічної галузі, має поширюватись і на інші країни, які підтримали Росію у її агресії.

До авторів листа, адресованого світовій бізнес-спільноті, увійшли СЕО та топ-менджери компаній Alnylam, Global Blood Therapeutics, Ovid Therapeutics, Nkarta Therapeutics та ін. Список підписантів включає сотні гучних імен у сфері природничих наук імен, при цьому він постійно зростає.

Люди, які підписали листа, заявляють, що припинять будь-які інвестиції в російські компанії та нові інвестиції в межах Росії, відмовляться від внутрішніх інвестицій з російських фондів та скасують будь-які угоди про співпрацю або обслуговування з компаніями з РФ.

Пішли «у відмову»

Втім, як виявилося, деякі представники обтрясли та вчені вважають, що «наука та медицина не повинні бути залучені до політики», а «колеги мають збиратися під час конгресів для обміну інформацією заради пацієнтів».

На початку війни Європейська федерація фармацевтичної промисловості (European Federation of Pharmaceutical Industries) заявила, що її першим пріоритетом є забезпечення ліками пацієнтів в «Україні, сусідніх державах-членах ЄС, Росії та інших країнах», де доступ до ліків може бути проблематичним.

Але, схоже на те, що «проблематичний доступ» до ліків у Росії готові полегшити індійські фармкомпанії: за даними Reuters, жодна індійська компанія, фармацевтична чи будь-яка інша, не пішла з Росії.

Наприклад, Dr. Reddyʼs Laboratories, яка виробляє та розповсюджує сумнозвісну російську вакцину проти COVID-19 «Супутник V» в Індії, повідомила, що вони готуються до перебоїв у продажах, але не вдаються до жодних дій.

Багато фармкомпаній з Індії ведуть активну торгівлю з Росією та Україною. За даними Business Standard, минулого фінансового року Індія експортувала фармацевтичних товарів на суму понад 591 млн. доларів до Росії і 181 млн. доларів в Україну. Ці цифри відбивають темпи щорічного зростання у 7% та 44% відповідно.

Досі невідомо, що збираються робити інші відомі індійські виробники генериків, такі як Sun Pharma, Divis, Cipla та Lupine.