Противірусні та антибіотики: чи можна приймати їх разом?

До спеціалістів фармації, які працюють в аптеці, за робочу зміну звертаються з безліччю різноманітних запитань, тож сьогодні провізор або фармацевт може впливати на рівень знань пересічної людини про здоров’я, формувати у неї відповідальне ставлення до лікування тощо.

Запитання про те, чи можна одночасно приймати противірусні препарати і антибіотики, звучить доволі часто, та не читати ж у відповідь людині лекцію про глобальну проблему людства – антибіотикорезистентність! Хоча це насправді проблема серйозна, і всі ми до неї дотичні, проте аптека – не місце для розгорнутих лекцій, адже може бути сприйнята відвідувачем як акт агресії. Тож, що потрібно знати про взаємовідносини антибіотиків та противірусних лікарських засобів, аби надати людині лаконічну, але разом з тим, вичерпну кваліфіковану відповідь?

З цим питанням ми звернулися до завідувача кафедри клінічної фармакології та клінічної фармації НМУ імені О.О. Богомольця, доктора медичних наук, професора Миколи Хайтовича.

Що робити у випадку, коли людина вже отримує терапію, але до вірусної приєднується мікробна інфекція або навпаки? Чи потрібно скасовувати попередні призначення?

Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ), у тому числі грип та коронавірусні інфекції, є найбільш частою інфекційною патологією. У дітей на долю респіраторних вірусних інфекцій припадає 90% всіх інфекційних захворювань. Загалом спричинити ГРВІ можуть понад 300 різних видів вірусів. Висока захворюваність на ГРВІ обумовлена обʼєктивними чинниками. Насамперед це повітряно-крапельний шлях передачі і висока вірулентність збудників.

При ГРВІ дійсно часто загострюються хронічні захворювання, тоді активується бактеріальна флора, яка в нормі знаходиться в організмі. Так розвиваються бактеріальні ускладнення.

Отже, ситуації, коли розпочату раніше фармакотерапію з приводу гострої вірусної інфекції доводиться інтенсифікувати антибактеріальними препаратами, трапляються, хоч і не часто.

Зазвичай, якщо перебіг грипу чи іншої ГРВІ легкий, показана тільки симптоматична терапія без противірусних препаратів взагалі.

А коли противірусні чи антибактеріальні препарати все ж призначають?

– Хоча у більшості випадків вірусна інфекція не потребує етіотропної терапії, винятки є. Перш за все, це стосується пацієнтів групи ризику, але й тут лише після того, як доведено, що у людини саме грип.

При грипі в перші (!) дні захворювання призначають озельтамівір – він зменшує реплікацію вірусу грипу А.

Антибіотики при вірусній інфекції не просто не потрібні, а й протипоказані! Це пояснюється тим, що у світі стрімко поширюється резистентність до більшості антибіотиків і тому застосовують їх лише після підтвердження бактеріальної інфекції.

На це вказують клінічні прояви: висока лихоманка, що триває більше 3 діб; асиметрія хрипів над легенями тощо) та лабораторні критерії: лейкоцитоз, нейтрофільоз зі зсувом вліво, високий рівень прокальцитоніну.

Наявність критеріїв бактеріального ускладнення є показанням для антибіотикотерапії, яка призначається переважно емпірично з урахуванням результатів попередніх мікробіологічних досліджень, рекомендацій сучасних клінічних настанов.

Наприклад, у пацієнта на тлі ГРВІ виник гострий бактеріальний риносинусит. Це проявиться тривалою лихоманкою, біллю в проєкції придаткових пазух, гнійними виділеннями з носових ходів, змінами у аналізі крові. В цьому випадку призначається антибіотик – препаратом першої лінії є захищений амінопеніцилін (амоксицилін/клавуланат), як альтернативний може бути призначений доксициклін або левофлоксацин, наприклад, пацієнту із алергією на пеніциліни.

Що необхідно знати про особливості взаємодії таких лікарських засобів? Як це позначається на дозуванні ЛЗ?

– Взаємодія лікарських засобів може бути обумовлена блокадою тубулярного транспортера органічних аніонів. Адже озельтамівір екскретується шляхом гломерулярної фільтрації та активної тубулярної секреції. Пеніцилін, цефалоспорини та аміноглікозиди можуть знизити рівень екскреції озельтамівіру, що підвищить його концентрацію у крові.

Натомість озельтамівір може зменшити екскрецію амоксициліну, ампіциліну та ванкоміцину, що підвищує їх концентрацію в плазмі крові.

Вказані взаємодії потрібно враховувати і відповідно знижувати дозування або, як мінімум, забезпечити суворий лікарський моніторинг препаратів, які повільніше виводяться, якщо порушується їх екскреція.