Ставка на ЄС: фармкомпанії дедалі частіше довіряють виробництво нових ліків європейським заводам

Контрактні виробники США та Європи дають біофармацевтичним компаніям численні можливості: диверсифікувати ланцюги постачання, отримати доступ до спеціалізованих технологій і пришвидшити вихід нових ліків на ринок.

Аутсорсинг виробництва оригінальних препаратів та біосимілярів, схвалених у США та Європі (ЄС і Велика Британія), традиційно коливався між цими двома регіонами, однак за останні два роки стався виразний зсув на користь європейських заводів. За даними бази Drug By Manufacturer Database від GlobalData, найсвіжіші річні показники засвідчують розширення розриву між використанням європейських та американських потужностей, і перша половина 2026 року цю тенденцію підтверджує. У 2025 році 50% оригінаторів нових ліків укладали контракти на виробництво з європейськими заводами — це майже вдвічі більше, ніж в 2023 році. Натомість для американських компаній ця частка залишається незмінною на рівні 18% від 2024 року. Попри коливання впродовж останнього десятиліття — зокрема моменти, коли американські потужності майже наздоганяли європейські у 2018, 2021 та 2023 роках, — ЄС незмінно втримував лідерство.

Однією з рушійних сил цього зростання вважають національні податкові системи. У 2025-му на ірландські заводи припало 13% контрактів на виробництво ліків у регіоні — проти приблизно 6% у 2024-му. Німеччина, на яку в 2025-му року припало трохи більше пʼятої частини європейського аутсорсингу, пропонує щедру податкову пільгу на R&D — від 25% до 35%. Для порівняння: США надають компаніям Alternative Simplified Credit у розмірі від 6% до 14% (залежно від зростання витрат на дослідження й розробки). Такі механізми, як податкові пільги на R&D, — це один із важелів, за допомогою якого країни заохочують контрактні розробницько-виробничі організації (CDMO) розвивати технології та підтримують розширення спеціалізованих потужностей на європейській території. Тож хоча аутсорсинг виробництва новосхвалених ліків у США та Європі впродовж останнього десятиліття коливався, розрив між двома регіонами 2025 року сягнув максимуму, і 2026 рік, схоже, лише зафіксує цю картину.