FDA надало екстрений дозвіл інсектициду для лікування небезпечного паразитарного захворювання у домашніх тварин

Регулятор дозволив екстрене використання нейротоксину під назвою нітенпірам для лікування інвазій, викликаних гвинтовим хробаком Нового Світу (Cochliomyia hominivorax).

Cochliomyia hominivorax (гвинтовий хробак Нового Світу) — небезпечний двокрилий паразит із родини каліфорид (синіх мух), що поширений переважно в тропічних регіонах Америки та становить серйозну загрозу для тваринництва та громадського здоровʼя. На відміну від більшості інших некрофагів, самки Cochliomyia hominivorax відкладають яйця виключно на краї живих ран або слизових оболонок теплокровних тварин, включаючи людину. Згодом личинки проникають глибоко в мʼязи, харчуючись виключно живою плоттю та викликаючи масивні тканинні руйнування — облігатний міаз. Без своєчасного лікування інсектицидами та хірургічного видалення паразитів інвазія часто призводить до вторинних бактеріальних інфекцій, сепсису та смерті господаря протягом кількох днів.

Таблетки нітенпіраму, які випускаються у двох дозуваннях, стали першим генеричним ветеринарним препаратом, схваленим за екстреною процедурою для таких умов.

Рішення регулятора було зумовлене міркуваннями епідеміологічної безпеки: цього місяця американські посадовці підтвердили перші за понад 60 років випадки зараження Cochliomyia hominivorax великої рогатої худоби, кіз та собак в двох штатах – Техасі та Нью-Мексико.

Агентство повідомило, що швидкодіючі таблетки нітенпіраму можна застосовувати для лікування домашніх тварин вагою не менше двох фунтів (близько 900 грамів) і віком від чотирьох тижнів. Очікується, що цей високоактивний інсектицид класу неонікотиноїдів допоможе знищити більшість личинок уже протягом кількох годин після введення першої дози. За інструкцією, другу дозу слід ввести через шість годин після першої. Наукова література підтверджує, що користь від такого лікування суттєво переважує потенційні ризики. Водночас FDA попереджає, що нітенпірам не захищає від повторного зараження паразитами, тому ветеринарним лікарям усе одно може знадобитися видаляти залишки личинок та обробляти рани тварин вручну.