Україна та ЄС обговорили взаємовизнання GMP і фармпартнерство

Редакторка стрічки новин

У Брюсселі українська делегація провела низку зустрічей із представниками європейських інституцій, присвячених співпраці у фармацевтичній сфері. Йшлося про роль України в Акті про критичні ліки, взаємовизнання сертифікатів GMP та можливість залучення українських виробників до механізмів спільних закупівель.

Про результати перемовин повідомив у своїх соцмережах голова Комітету з питань здоров’я нації Михайло Радуцький. У зустрічах також взяла участь заступниця Міністра охорони здоров’я Марина Слободніченко та депутати Європарламенту.

Українська делегація провела переговори з представниками Генерального директорату з питань охорони здоров’я та безпечності харчових продуктів (DG SANTE), Управління з реагування на надзвичайні ситуації у сфері охорони здоров’я (DG HERA) та інших структур Єврокомісії. Участь у зустрічах взяли директор директорату SANTE Райнер Беккер, Домінік Розе та керівник відділу HERA Олів’є Жирар.

Окремою частиною програми стала зустріч із депутатом Європарламенту Нікосом Папандреу, яка стала продовженням діалогу, започаткованого під час візиту делегації SANT до Києва у квітні 2025 року. Основною темою стало ухвалення Європарламентом Акта про критичні ліки.

«Цей документ передбачає диверсифікацію виробництва, зміцнення ланцюгів постачання та розвиток стратегічних партнерств для підвищення доступності медичних препаратів», — пояснив голова Комітету.

За словами Радуцького, європейські партнери внесли правки до документа, які мають врахувати інтереси України. 21 січня Акт підтримав Європарламент. Наразі тривають тристоронні перемовини між Європарламентом, Радою та Єврокомісією щодо узгодження остаточного тексту.

Українська сторона висловила очікування, що положення Акта будуть поширені й на країни-кандидати в ЄС.

Під час зустрічей у Єврокомісії сторони обговорили потенційні механізми співпраці між Україною та державами-членами ЄС у сфері забезпечення лікарськими засобами. Українська делегація запропонувала розглядати Україну як альтернативне джерело постачання медикаментів замість закупівель у країнах Азії.

«В Україні працюють 125 заводів із виробництва медикаментів, і наші виробники здатні забезпечувати продукцією не лише Україну, а й країни ЄС», — сказав Радуцький.

Також йшлося про перспективи відкриття виробництв активних фармацевтичних інгредієнтів (АФІ) в Україні та створення фармацевтичних кластерів на базі індустріальних парків. Серед запропонованих інструментів підтримки — пільгові умови для інвесторів, механізм «інвест-нянь» та можливість страхування військових ризиків.

Окремий блок переговорів стосувався гармонізації української регуляторної бази із законодавством ЄС. Радуцький нагадав, що ухвалений Закон України «Про лікарські засоби» передбачає перехід на європейські норми регулювання, створення Українського фармацевтичного агентства та запровадження 2D-кодування упаковок ліків.

Під час дискусій сторони торкнулися теми взаємовизнання сертифікатів GMP. Наразі значна частина українських виробників уже відповідає відповідним стандартам, однак через відсутність членства в ЄС компанії змушені проходити додаткові перевірки.

«Визнання в ЄС наших сертифікатів та розробка «дорожньої карти» для розширення угоди АСАА на ліки спростили б ці технічні процедури», — підкреслив голова Комітету.

Також було обговорено практичні аспекти приєднання українських виробників до механізму спільних закупівель медичних контрзаходів. У січні Верховна Рада ратифікувала відповідну угоду.

«Україна готова стати надійним виробничим хабом, який замінить нестабільні поставки з азійського регіону якісною українською продукцією», — наголосив Радуцький.