Хронічний гепатит С майже вдвічі підвищує ризик раку підшлункової залози

Дослідники з Єльської школи медицини та системи охорони здоровʼя ветеранів провели ретроспективне когортне дослідження за участю понад 6,3 мільйона осіб, які пройшли тестування на HCV у закладах Veterans Health Administration між 2001 та 2020 роками. Переважну більшість становили чоловіки (92%), медіана віку — 61,6 року. Серед обстежених 3,9% мали хронічний гепатит С, ще 3,3% контактували з вірусом. Загалом у 33 451 особи (0,5%) було діагностовано протокову аденокарциному підшлункової залози.

Хронічна нелікована HCV-інфекція асоціювалася з підвищеним у 1,76 рази ризиком розвитку раку підшлункової залози порівняно з відсутністю інфекції. Навіть просто експозиція вірусу підвищувала ризик, хоча й меншою мірою.

Цікаво, що ризик відрізнявся залежно від генотипу вірусу. Найвищим він був при генотипі 3 (в 2,02 рази), а також першому генотипі (1,75). Генотип 2 асоціювався з найнижчим ризиком: 1,35.

Примітно, що звʼязок між гепатитом С і ризиком протокової аденокарциноми підшлункової залози виявився сильнішим, ніж для деяких «класичних» факторів ризику раку підшлункової залози на кшталт діабету, зловживання алкоголем чи куріння.

Науковці пояснюють ці результати тим, що вірус гепатиту С виявляли в ацинарних клітинах підшлункової залози, а це свідчить про його здатність безпосередньо інфікувати цей орган. Крім того, HCV спричиняє системне запалення, яке відоме як рушійна сила канцерогенезу.

Для гастроентерологів, гепатологів та онкологів ці дані — ще один аргумент на користь агресивного виявлення та лікування хронічного гепатиту С.

Гепатит С сьогодні виліковний: противірусні препарати прямої дії забезпечують близько 95% одужання після 8–12 тижнів терапії.