Біль у попереку: мануальну терапію переоцінюють?

Настанови з лікування болю в попереку передбачають обмеження опіоїдів, заохочення до активності, використання немедикаментозних методів, таких як маніпуляціїї на хребті й акупунктура, або застосування нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) і міорелаксантів (якщо пацієнт віддає перевагу медикаментам). Консенсусу щодо найбільш ефективної ініціюючої терапії немає, в той час як більшість пацієнтів надають перевагу застосуванню ліків.

Найоптимальнішій підхід мало визначити п’ятирічне випробування PACBACK, до якого включили 1000 дорослих (середній вік 47 років; 58% жінок) із гострим або підгострим болем в попереку та помірно-високим ризиком хронічної інвалідизації, оцінюваного за шкалою STarT Back. Учасників розподілили випадковим чином в чотири групи в залежності від втручань:

1. лише маніпуляції на хребті, що виконували клініцисти (201 пацієнтів),
2. маніпуляції на хребті плюс самодопомога (193),
3. лише самодопомога (305),
4. рекомендована медична допомоги — НПЗП, міорелаксанти тощо (301).

Серед першочергових немедикаментозних втручань, яке оцінювало випробування, найбільш корисною виявилася самодопомога за підтримки лікаря, яка перевершила медикаментозну допомогу з невеликими, але значущими покращеннями протягом 12 місяців як самостійно, так і в комбінації з маніпуляціями на хребті.

Маніпуляція на хребті самостійно не асоціювалася з кращими результатами порівняно з медичною допомогою, а її комбінація з самодопомогою не була кращою за самодопомогу окремо. Показники інтенсивності болю були подібними в усіх чотирьох групах лікування.

Середні відмінності в інтенсивності болю практично не відрізнялися між групами.

Серед усіх учасників 11% повідомили про побічні ефекти, але значущих відмінностей у цьому параметрі між групами не спостерігалося.