Мітохондріальні антитіла – високочутливий маркер первинного біліарного цирозу, який рідко використовується в діагностиці інших аутоімунних захворювань – мають більшу прогностичну цінність, ніж вважалося.
Фахівці з Університету Лаваля (Квебек, Канада) моніторили рівень антитіл до мітохондрій у вибірці з 1 114 пацієнтів (середній вік 35,4 року; 89% жінок). Їхні дані зіставляли з контролем – в цю групу увійшло 127 осіб без СЧВ (середній вік 35,2 року; 82% жінок).
Дані збирали на початку дослідження та щорічно. Рівень антитіл до мітохондрій визначали за допомогою прямого імуноферментного аналізу. Для виявлення мітохондріальних антитіл було розроблено три нові специфічні тести — до зовнішньої мембрани мітохондрій, мітохондріальної ДНК та мітохондріальної РНК.
Протягом дев’яти років померло 56 пацієнтів, у 120 розвинувся нефрит, у 76 виникли судинні ускладнення, у 452 з’явилося нове ушкодження, у 91 — нейропсихіатричний вовчак.
Антитіла до зовнішньої мембрани мітохондрій, що визначалися на початку випробування, асоціювалися з ранньою смертністю при СЧВ. Також з вищою смертністю були пов’язані антитіла до мітохондріальної ДНК, які виникали протягом періоду спостереження. Підвищені рівні антитіл до мітохондріальної ДНК та РНК значуще асоціювалися з нефритом.
«Визначення підвищеного рівня антитіл до зовнішньої мембрани мітохондрій на момент постановки діагнозу СЧВ або персистуючих антитіл до мітохондріальної ДНК чи РНК має спонукати лікарів до ретельної початкової оцінки та пильного спостереження. Інтеграція цих тестів в діагностику дозволить глибше досліджувати гетерогенність вовчака», — зазначили автори.