Нові біомаркери допомагають спрогнозувати агресивний перебіг раку щитоподібної залози

Польські спеціалісти провели дослідження, до якого включили 90 пацієнтів з ПКЩЗ, порівну розподілених на дві групи: з гістопатологічно підтвердженою ангіоінвазією (середній вік — 52 роки; 12 чоловіків) та без судинної інвазії (середній вік — 54 роки; 16 чоловіків).

Рівні тіоредоксину та тетраспаніну 30 у сироватці крові визначалися за допомогою імуноферментного методу (ELISA); діагностичну ефективність оцінювали за допомогою ROC-аналізу.

Як показали результати, тіоредоксин і тетраспанін 30 виявилися перспективними біомаркерами для виявлення ангіоінвазії при папілярній карциномі щитоподібної залози, і їхнє комбіноване визначення забезпечувало, зі слів авторів роботи, відмінну діагностичну ефективність з чутливістю 87%.

Так, у пацієнтів з судинною інвазією порівняно з учасниками без ангіоінвазії титри як тіоредоксину, так і тетраспаніну 30 у сироватці крові були достовірно вищими.

За підрахунками дослідників, підвищення рівня тіоредоксину на кожні 1 нг/мл асоціювалося з підвищенням ймовірності ангіоінвазії на 32%, тетраспаніну 30 — на 25%. Щоправда, відсутність контрольної групи з учасниками без раку щитоподібної залози не дозволила встановити референсні діапазони цих маркерів.

Втім, на думку авторів роботи, отриманих даних достатньо для організації подальших випробувань з вдосконалення оцінки ризику ПКЩЗ шляхом вимірювання рівнів тіоредоксину та тетраспаніну 30.