Едем Адаманов розповів, як лікарні готуються до зими та працюватимуть під час блекаутів

Редакторка стрічки новин

Заступник міністра охорони здоров’я Едем Адаманов повідомив під час ефіру телемарафону, що українські медзаклади входять у зиму з посиленою енергонезалежністю та планами безперебійної роботи за будь-яких сценаріїв. 

Енергостійкість і тепло

«Якщо ми говоримо про електроенергію, 97% закладів вони забезпечені», — наголосив Адаманов.

За словами посадовця, за останні роки до лікарень поставили близько 15 тисяч генераторів, тож критична інфраструктура має резервне живлення:

«За електроенергією ми не переживаємо, вони точно будуть підключені».

З теплом допомагає давня інфраструктура: у більшості багатопрофільних лікарень працюють автономні котельні, а опалювальний сезон уже розпочався.

МОЗ робить ставку на спроможну мережу з 600+ опорних закладів по країні. Половина з них «готова до того, що, в принципі, не буде ні води, ні тепла, ні електроенергії декілька днів» — лікарні мають власні свердловини, резерви води та автономні джерела струму. Решта підсилені для довшої автономної роботи з електрикою і теплом.

Сонячні електростанції: економія й запас міцності

За різними проєктами, вже понад 250 медзакладів обладнали сонячними панелями. Це не допоміжні геліосистеми, а «маленькі електростанції»: взимку вони дають до 5 годин, влітку — до 10 годин живлення, що дозволяє закладам «на цих батареях зможуть самі себе забезпечити».

Упродовж 2–3 місяців планують підключити ще 50 лікарень, а наступного року — залучити співмірну кількість. Географію розгортання формують рівномірно, з пріоритетом для громад із більшою щільністю населення.

Ланцюги постачання ліків: швидке відновлення після ударів

Коментуючи наслідки останніх обстрілів фармацевтичного складу, Адаманов підтвердив, що один із великих дистриб’юторів повністю втратив київський склад із товаром орієнтовно на 4 млрд грн. Водночас інші компанії «підставили плече», перерозподілили запаси і за кілька днів запустили буферний склад для Києва та центральних регіонів.

«По-перше, ми живемо в Україні, всі розуміють різні ризики. Тому готуються до різних сценаріїв. А по-друге, цей дистрибʼютор вже зазнавав атаки, на жаль», — зазначив заступник міністра, підкресливши, що компанія завчасно підготувала буферний майданчик.

Укриття й безпека пацієнтів

У спроможній мережі переважна більшість лікарень мають сховища та укриття — розрахунок орієнтовно на 265–270 тис. осіб, що становить понад 80% потреб.

У 2024 році з держбюджету таргетно спрямували 1 млрд грн на укриття (із співфінансуванням громад), реалізовано низку проєктів. Із 2025 року кожен об’єкт, що фінансується з держбюджету, обов’язково включає укриття; допомагають і уряди європейських країн.

Кадрова політика: мотивація й утримання

Уряд комплексно стимулює прихід і утримання фахівців:

  • доплати молодим лікарям за роботу в малих містах і селищах;
  • службове житло за кошти лікарні з можливістю приватизації після 10 років;
  • переваги за програмою єОселя;
  • міжнародні освітні програми для студентів і викладачів;
  • щорічне підвищення зарплат.

«Не на будівлях, не на обладнанні… якщо там не буде людей, воно нікому не потрібно», — наголосив Адаманов, відзначивши позитивні зміни менеджменту й мотивації в багатьох лікарнях за останні 3–4 роки.

Доступ до лікування: державні закупівлі та реімбурсація

Заступник міністра охорони здоров’я підкреслив, що доступність ліків — це не лише про вартість, а насамперед про системне державне забезпечення пацієнтів.

Посадовець зазначив, що сьогодні держава фінансує два основні напрямки — амбулаторне та стаціонарне лікування.

У стаціонарах медикаменти закуповують централізовано. Цьогоріч на це передбачено 15 млрд грн, що покриває потреби пацієнтів із найскладнішими захворюваннями — онкологією, гемофілією, рідкісними (орфанними) хворобами.

Для амбулаторного сегмента діє програма «Доступні ліки», яка щороку розширюється — додаються нові молекули препаратів і збільшується бюджет.

Крім того, лікарні мають можливість оперативно закуповувати препарати через електронний каталог Prozorro Market. За даними МОЗ, із початку року й до 1 жовтня медзаклади придбали ліків на понад 10,5 млрд грн.

«Це та частка держави, яку ми зараз можемо собі дозволити», — зазначив Адаманов.

Він також наголосив, що, попри війну, ціни на ліки зростають повільніше, ніж інші товари першої необхідності. Частина міжнародних компаній заморозила ціни для України в євро та доларах, а понад 100 національних виробників забезпечують значну частку внутрішнього ринку генеричними препаратами.

«Так, ви можете відчути деякі здорожчання, але вони заморозили ціни. Вони дійсно для ринку України не піднімали їх», — уточнив він.

МОЗ також домовилося із великими фармвиробниками про зниження цін на 30% для понад сотні найважливіших препаратів, що забезпечують найуразливіші категорії пацієнтів