Бісфосфонати попередять втрату кісткової маси, пов’язаної з лікуванням раку інгібіторами ароматази

Інгібітори ароматази — наріжний камінь ад’ювантної терапії приблизно 80% пацієнтів з ER+ раком молочної залози — демонструють значно вищу ефективність порівняно з попереднім стандартом, тамоксифеном. Однак, на відміну від тамоксифену, який не виявляє негативний вплив на мінеральну щільність кісток чи ризик переломів, інгібітори ароматази підвищують ризик втрати кісткової маси у жінок після менопаузи у 2–4 рази, що загрожує розвитком остеопорозу.

Ці негативні ефекти можна компенсувати препаратами від остеопорозу, включно з бісфосфонатами та деносумабом.

Нова офіційна заява групи онкологічних і остеологічних товариств щодо тактики ведення втрати кісткової маси, асоційованої з лікуванням інгібіторами ароматази жінок з гормоночутливим раком молочної залози, надає найсучасніші доказові рекомендації з акцентом на чіткі переваги бісфосфонатів. Останні рекомендовано призначати не лише для запобігання втраті кісткової маси, а й для забезпечення потенційних протиракових ефектів.

«Жінки з раком молочної залози мають усвідомлювати, що лікування інгібіторами ароматази забезпечує їм кращі загальні результати, але з застереженням: воно може призвести до розвитку остеопорозу та переломів — проте цим ризикам можна запобігти за допомогою бісфосфонатів. Більше того, застосування бісфосфонатів асоційоване зі зниженням ризику розвитку кісткових метастазів на 34%, які є найпоширенішим типом метастазування при раку молочної залози», — розповів Medscape Medical News один із авторів консенсусної заяви, доктор Пейман Хаджі з Франкфуртського центру здоров’я кісток та ендокринології (Німеччина).

Додається, що попри відсутність переваг щодо попередження рецидивів раку, важливим засобом профілактики втрати кісткової маси залишається деносумаб, передусім у жінок після менопаузи. Цей препарат демонструє більшу ефективність у збереженні мінеральної щільності кісток, ніж бісфосфонати.