Американські офтальмологи провели ретроспективне дослідження для оцінки ризику розвитку катаракти серед пацієнтів з надмірною вагою або ожирінням, яким призначали агоністи рецепторів GLP-1 на кшталт «Оземпіку».
Фахівці з Університету охорони здоров’я та науки Орегону в Портленді проаналізували медичні записи осіб віком 55+ років з надмірною вагою чи ожирінням, виключивши пацієнтів з діабетом або попереднім діагнозом катаракти. Вибірку розділили на три когорти:
- пацієнти, яким призначали агоністи рецепторів GLP-1 (семаглутид або ліраглутид),
- пацієнти, яким призначали інші лікарські засоби для схуднення,
- пацієнти, які не отримували жодних препаратів для боротьби з зайвою вагою.
Виявилося, що у дорослих з надмірною вагою або ожирінням, які не мали діабету, застосування агоністів рецепторів GLP-1 асоціювалося з нижчим на 70% ризиком розвитку вікової катаракти протягом 10 років порівняно з використанням інших препаратів для схуднення.
Застосування інкретиноміметиків найбільше зниженим знижувало ризик розвитку кортикальної катаракти – на 85%.
Як зазначили автори роботи, захисний ефект агоністів рецепторів GLP-1 спостерігався як у пацієнтів будь-якої раси та етносу. Втім, вони не змогли пояснити біологічну основу цього ефекту інкретиноміметиків.