Борис Тодуров: Ми можемо виконувати до 200 трансплантацій серця на рік

Нині в листі очікування на трансплантацію в Україні – понад 600 пацієнтів

За словами Бориса Тодурова, новий етап розвитку трансплантації серця розпочався з 2019 року, після 15-річної перерви. 

«Хоча перші свої трансплантації наша команда зробила ще у 2001 році, але була велика перерва. І на сьогодні, в період повномасштабної війни, ми вже виконали майже 140 трансплантацій серця тільки в нашому Інституті», – зазначив лікар. 

Він наголосив, що нині в листі очікування в Україні понад 600 пацієнтів, і 240 з них – саме в Інституті серця. Серед цих пацієнтів – і діти та підлітки, проте вони не можуть отримати повноцінну допомогу, адже кількість донорів в Україні становить тільки 4 на 1 млн населення. 

«Це дуже мало. Це в рази менше, ніж у країнах Європи або в Америці. На жаль, поки що система донорства не запрацювала повною мірою, хоча дуже багато потенційних донорів є в неврологічних та інсультних відділеннях. Над цим ще треба попрацювати в організаційному плані, і тоді ми б змогли надавати набагато більше допомоги нашим хворим. Ми розмовляли з міністром нещодавно на цю тему, і була така тактика – спочатку дати можливість усім центрам розвиватися і проявити свої здібності на кілька років. І майже 5 років усі працювали на рівних умовах, і ми нікого не обмежували, і навіть маленькі регіональні центри виконували трансплантації», – розповів Борис Тодуров.

Після аналізу результатів фахівці дійшли висновку, що все ж таки центри, які роблять невелику кількість трансплантацій, мають незадовільні результати. Тобто всесвітня практика свідчить: якщо центр виконує менше 10-15 трансплантацій на рік, то ризики для хворих дуже великі. І таким центрам не продовжують ліцензію на трансплантологію. 

«Тому думаю, що надалі буде впроваджена централізація надання такої високоспеціалізованої допомоги, і право на трансплантацію серця і печінки матимуть тільки ті, хто за 5 років показав гарні результати і за кількістю, і за якістю не тільки самої операції, а й виживання. Адже сьогодні держава витрачає 2 млн грн на пересадку серця, а клініки, які не мають гарних результатів, не дають той результат, який потрібен, і псують донорські органи, які могли б в інших центрах бути використані з більшою користю для хворих», – наголосив Борис Тодуров.

Інститут серця є лідером у сфері трансплантацій

Нині Інститут серця – єдина клініка, в якій виконують трансплантації серця дітям. На сьогодні в Інституті зроблено вже 14 таких операцій із 100% показником виживаності після втручання. Це досить обнадійливі результати.

«Ми є лідерами із трансплантацій серця загалом. Ми тільки цього року зробили 24 трансплантації за 5 місяців. Тобто до кінця року ми розраховуємо зробити майже 60 трансплантацій, а це вже рівень відомих світових лікарів. Розвиток буде як у якісному, так і в кількісному плані, адже потреба набагато більша, ніж ми сьогодні можемо забезпечити. Наша клініка може виконувати 200 трансплантацій серця на рік. Я не думаю, що кількість донорів перевищуватиме наші можливості пересаджувати серця», – розповів Борис Тодуров. 

Лікар зазначив, що другим закладом за кількістю і якістю трансплантацій в Україні є Медичне обʼєднання м. Львова, яким керує Олег Олегович Самчук. 

Борис Тодуров наголосив на плідній співпраці з цим медичним закладом і висловив думку, що західний регіон будуть забезпечувати трансплантаціями львівські колеги, а східний і центральний регіон – очолюваний ним Інститут серця. 

«Сподіваюся, що найближчим часом ми зможемо і підвищити якість, і збільшити кількість трансплантацій. І ми ще маємо «заборгованість» перед хворими, які потребують трансплантації комплексу серце-легені. На сьогодні поки що гарних результатів щодо трансплантації легень жодна клініка не показала. І ми сподіваємося, що найближчим часом, використовуючи досвід наших закордонних колег (а ми постійно проходимо стажування за кордоном), ми все ж таки налагодимо програму трансплантації комплексу серце-легені і окремо легень», – зазначив Борис Тодуров.

Фахівець розповів, що на сьогодні трансплантація серця – єдина радикальна операція, яка продовжує життя і поліпшує його якість. 

Середня тривалість життя після трансплантації серця становить понад 12 років. Жодна інша методика не дає таких результатів. 

Але, за словами Бориса Тодурова, у майбутньому розвиток трансплантології буде спрямований на використання трансгенних органів від тварин, зокрема свиней. І такий досвід вже є в американських лікарів. 

Використання штучних сердець

Важливий напрям у галузі трансплантології – це використання штучних сердець. Борис Тодуров розповів, що нині вже розробляються такі серця, які будуть повністю імплантовані в організм, не матимуть кабелів, які виходять поза межі організму, підзаряджатимуться індукційним струмом. 

«Таким чином, усі недоліки механічних сердець будуть усунуті, і, я сподіваюся, у найближчі пʼять років ми будемо спостерігати технічну революцію в галузі використання саме механічних сердець. Останні три роки війни показали, що, незважаючи на складне становище – і економічне, і кадрове, і щодо забезпечення, – ми все ж таки розвиваємось дуже швидко. І майже подвоїли кількість трансплантацій на рік. Думаю, що якщо війна закінчиться, і все буде добре з погляду економіки і загалом ситуації в країні, то ми зможемо радикально змінити всю систему надання саме трансплантаційної допомоги. І ми зрівняємось за результатами з провідними європейськими країнами. Це, звичайно, буде не в один рік, але за 3-4, можливо, 5 років ми це зробимо», – підкреслив Борис Тодуров.

Майбутнє – за штучним інтелектом

На думку Бориса Тодурова, майбутнє не тільки в кардіохірургії, а загалом у всіх галузях – за штучним інтелектом. 

«Рано чи пізно він звільнить від роботи і кардіохірургів, і багато інших фахівців. Сьогодні це вже відбувається. Вже є таксі, яке вводить штучний інтелект без водія. Тобто 5-6 чи 10 років – і ми побачимо замість хірурга маленький компʼютер, який керуватиме маніпуляторами, які асистент поставить у порожнину перикарда. І операції будуть відбуватися саме так, за допомогою штучного інтелекту. Мені шкода, що мої колеги залишаться без роботи, але технічний прогрес зупинити неможливо. Тому треба адаптуватися до цього, забезпечити безпеку для наших хворих, щоб не було помилок з боку штучного інтелекту. І на сьогодні на перший план виходить професія програміста з медичною освітою, який розробить безпечні програми і для діагностики, і для хірургії, і для реабілітації. І людина, звичайно, буде контролювати цей процес, адже надіятися тільки на компʼютер, на мою думку, – це все ж таки помилка», – резюмував Борис Тодуров.