Вітамін D справді стримує прогресування розсіяного склерозу

Нове дослідження показало, що високі дози вітаміну D можуть бути ефективним втручанням у зменшенні активності захворювання у пацієнтів із ранньою стадією розсіяного склерозу (РС), зокрема у тих, хто має клінічно ізольований синдром.

Загалом, у дослідженні взяли участь 316 осіб із клінічно ізольованим синдромом (КІС), який вважається ранньою можливою презентацією РС. Не всі випадки КІС прогресують до повноцінного РС, але у багатьох таких пацієнтів все ж згодом діагностується РС.

Середній вік учасників становив близько 35 років і жоден з них не отримував ліки, що модифікують перебіг РС (хоча на початку близько 80% отримали високодозову терапію кортикостероїдами). Приблизно 20% мали серйозний дефіцит вітаміну D (менше 30 нмоль/л).

На початку дослідження пацієнтів розподілили у співвідношенні 1:1: в групи:

1. Прийому по 100 000 МО холекальциферолу (вітаміну D3) перорально курсом кожні 2 тижні,
2. Прийому плацебо.

Наприкінці дослідження активне захворювання спостерігалася у 74% учасників із групи плацебо порівняно з 60% у групі прийому вітаміну D, що становило абсолютне зниження ризику на 14%.

Медіана часу до прогресування була значно довшою у групі вітаміну D: 432 дні проти 224 днів у групі плацебо (приблизно 7 місяців різниці).

При цьому в учасників з початковим дефіцитом вітаміну D (<30 нмоль/л) вчені відзначили значно більшу користь від застосування добавок. Також кращі результати показали пацієнти без уражень спинного мозку та ті, хто не отримував кортикостероїди.

Як зазначають експерти, результати цієї роботи не можна екстраполювати на всі форми чи стадії РС, але вони відкривають нові перспективи для використання вітаміну D як доступного та відносно безпечного терапевтичного засобу для стримування прогресування цього руйнівного захворювання.