- Категорія
- Новини
МОЗ реформує систему ціноутворення на ліки — новий механізм відповідає світовим стандартами
- Дата публікації
2025 рік став важливим новим етапом у державній політиці регулювання цін на лікарські засоби. Серед ключових змін – запуск Національного каталогу цін, впровадження механізму зовнішнього референтного ціноутворення, електронне подання заяв на декларування цін та моніторинг вартості лікарських засобів у режимі реального часу.
Новий підхід, ініційований Міністерством охорони здоров’я, ґрунтується на прозорості, ефективності та рівному доступі для всіх учасників ринку — від пацієнта до фармацевтичного бізнесу.
«Як бачимо, реформа ціноутворення, розпочата в Україні, відповідає світовим тенденціям. Ми маємо схожі виклики, завдання та очікування — а саме сформувати справедливе ціноутворення на лікарські засоби. Але справедливе ціноутворення для пацієнтів, держави і бізнесу — це що? Це, насамперед, справедливість для всіх учасників. Наприклад, для пацієнтів ціна повинна бути передбачуваною і прозорою., — наголосив директор Державного експертного центру МОЗ України, кандидат фармацевтичних наук, доцент Михайло Бабенко на форумі «ФАРМЕКСПЕРТ 2025. eCTD та ціноутворення в Україні — стратегічний шлях до інтеграції в міжнародний регуляторний простір».
Національний каталог цін став ключовим інструментом у формуванні справедливих цін на ліки. Його створення супроводжується технічною підтримкою, юридичною верифікацією, подвійною валідацією даних та розрахунками методом зовнішнього реферування. Державний експертний центр МОЗ став активним учасником цього процесу, забезпечуючи розрахунок граничних цін та моніторинг ринку згідно з Постановою КМУ №439.
Важливу роль у впровадженні реформи, забезпечуючи розрахунки, моніторинг, супровід і структурну підтримку відідграє Державний експертний центр МОЗ.
«МОЗ залучає Державний експертний центр до розрахунку граничних референтних цін, технічного супроводу процесу декларування та моніторингу граничних оптово-відпускних цін на лікарські засоби, що включені до Національного переліку. Щоб забезпечити цей функціонал, ми вже провели необхідні структурні зміни. У межах реалізації державної політики прозорого ціноутворення та відповідно до постанови Кабінету Міністрів, у ДЕЦ оновлено внутрішню організаційну структуру», — зазначив Михайло Бабенко.
Цифрова інфраструктура — ще одна перевага реформи. МОЗ разом з ДЕЦ ініціювали створення інтерактивної платформи з «особистим кабінетом» заявника, автоматичною перевіркою введених даних, PDF-генерацією заяв, відображенням статусу, інтеграцією з реєстрами (ДРЛЗ) та публікацією актуальних цін.
Під час доповіді Михайло Бабенко зазначив: «У межах реалізації державної політики щодо прозорого ціноутворення МОЗ та Державний експертний центр МОЗ України ініціювали створення нової цифрової платформи для реалізації механізму державного регулювання цін та створення Національного каталогу. Вона має забезпечити відкритість, оперативність та достовірність даних для заявників, уповноважених державних органів та пацієнтів. На сьогодні розробка модуля триває із фокусом на зручність користувача, автоматизацію процесів та інтеграцію з іншими цифровими сервісами у сфері регулювання цін на лікарські засоби».
Тож, як неодноразово лунало на форумі, ціноутворення — це не лише про економіку, це про довіру, справедливість і життя людей. Україна чітко рухається до глобальних стандартів доступності ліків, забезпечуючи відкритість і баланс інтересів усіх сторін: пацієнтів, держави й бізнесу.