Дози ліків, ефективні для людей із нормальною вагою, не завжди підходять для пацієнтів із ожирінням – станом, який може змінювати фармакокінетику препаратів різними шляхами.
Міжнародна команда експертів повідомила, що ожиріння та надмірна вага впливають на дію антибіотиків, призводячи до надлишкової або недостатньої концентрації активної речовини в крові. В зв’язку з цим науковці розробили рекомендації щодо дозування певних класів протимікробних засобів при застосуванні у пацієнтів з надмірною вагою.
Дослідники вивчили кілька класів антибіотиків, зокрема β-лактамні антибіотики, аміноглікозиди, глікопептиди, ліпоглікопептиди та хінолони, і те, як маса тіла впливає на їхній метаболізм.
Виявилося, що не всі випадки антибіотикотерапії потребують спеціальної корецкції при ожирінні.
За словами авторів рекомендацій, цей стан помірно змінює фармакокінетику β-лактамних антибіотиків, тому немає підстав для рутинного коригування дози цих антибактеріальних препаратів. До β-лактамних антибіотиків належать широко призначені препарати, такі як пеніциліни, цефалоспорини, карбапенеми та монобактами, які використовуються проти широкого спектра бактеріальних інфекцій, включаючи грампозитивні та грамнегативні види.
А от у випадку призначення аміноглікозидів і глікопептидів вплив ожиріння на їхню фармакокінетику очевидний, тому рекомендується дозування на основі ваги. Аміноглікозиди, такі як гентаміцин, стрептоміцин і неоміцин, часто використовуються для лікування серйозних інфекцій, передусім, спричинених грамнегативними бактеріями.
Щодо хінолонів, зокрема фторхінолонів, окремі рекомендації з коригування за загальною масою тіла в цьому не надавалися, але команда наголосила на особливому підході до їх призначення.
«У пацієнтів із ожирінням і важкими інвазивними інфекціями слід розглянути вищі дози або інтенсивніший режим, щоб забезпечити адекватну концентрацію активної речовини в тканинах», — підкреслили експерти.
Дані стосовно інших класів антибіотиків були обмеженими, та, за нагадуванням авторів, «приймаючи рішення про дозування при ожирінні, слід враховувати тяжкість захворювання, місце інфекції, чутливість патогену та потенційну токсичність антибіотиків».
«За відсутності надійних фармакокінетичних даних для коригування дози для індивідуалізованого дозування може бути корисним терапевтичний моніторинг», — підсумували дослідники.