Необʼєктивною причиною здорожчання ліків є маркетингові платежі

МОЗ моніторило зростання цін з початку 2022 року, ще до повномасштабного вторгнення. І ще тоді відстежило динаміку того, що ціни зростали від 26% в деяких виробників до 130% в інших. Про це повідомив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко в прямому ефірі на каналі ICTV.

«Ми розуміли, що є обʼєктивні причини зростання цін: інфляція, коливання курсу долара (якщо є сировина з-за кордону), але є й необʼєктивні: саме через агресивний маркетинг просування лікарських засобів», — сказав він.

Маркетингові платежі, які платить виробник мережі аптек чи аптеці, щоб просувати конкретний бренд, призводять до здорожчання цих ліків. Тобто навіть якщо є дешевий препарат, то є й той, хто може в його ціну закласти маркетинг і через навʼязування саме цього препарату продати його як дорожчий.

На думку Віктора Ляшка саме це спонукало державу втрутитися, щоб врегулювати питання формування цін на лікарські засоби в Україні.

«Тому що невидима рука ринку, яка повинна була все врегулювати при такій конкуренції не дала того результату, який ми очікували. А ліки — це соціально значимі товари, й вони повинні бути доступними для українців» — наголосив міністр.

Він зауважив, що рішення РНБО дозволяє швидко і вже по визначеній дорожній карті застосувати всі необхідні регуляції, оскільки це передбачає системний підхід. По перше, виробники ТОП 100 українських препаратів, тобто тих, які українці найбільше купували в аптеках (як в упаковках, так і в кількості коштів, які вони заносили до аптечних закладів) знизили на 30% відпускну ціну на них з 1 березня. Далі поширюється націнка на всі лікарські засоби (раніше вона регулювалася тільки на ті ЛЗ, які входять до Національного переліку, тобто критично важливі ліки). Також забороняються маркетингові платежі до моменту запуску прозорого ціноутворення. Зокрема, Національний каталог цін передбачає, що кожен виробник або імпортер повинен прийти до регулятора і зареєструвати відпускну ціну, яка є реферованою. Далі зрозуміло, скільки може націнити дистрибʼютор та аптека.

«Наступний етап, який також прописаний в рішенні РНБО: ми розширюємо програму реімбурсації й посилюється контроль НСЗУ за наявністю лікарських засобів у закладах охорони здоровʼя, які працюють за програмою медичних гарантій», — підсумував міністр.