Розвиток остеоартриту допоможуть передбачити альтернативні маркери інсулінорезистентності

Попередні дослідження виявили звʼязок між остеоартритом та метаболічним синдромом, який характеризується гіпертонією, гіперглікемією, дисліпідемією та абдомінальним ожирінням. При цьому золотим стандартом діагностики інсулінорезистентності залишається гіперінсулінемічний еуглікемічний клемп-метод, проте його інвазивність, складність і вартість обмежують його застосування, в тому числі в епідеміологічних дослідженнях.

Співробітники Медичного коледжу Університету Шаньтоу (Китай) запропонували доступнішу альтернативу – використовувати маркери на основі глюкозного та ліпідного профілів крові, продукт накопичення ліпідів (LAP) та тригліцеридно-глюкозний індекс (TyG), а також специфічні антропометричні вимірювання, такі як індекс вісцерального ожиріння (VAI).

За їхньою логікою, ці показники інсулінорезистентності значною мірою повʼязані з поширеністю серцево-судинних захворювань, ішемічного інсульту та діабету, в той час як основним чинником розвитку остеоартриту є ожиріння, пов’язане з інсулінорезистентністю.

Китайські фахівці провели дослідження з оцінки діагностичної ефективності запропонованих ними сурогатних маркерів, використовуючи дані 14 715 дорослих. Згідно з його результатами, найвищу діагностичну ефективність продемонстрував індекс «тригліцериди-глюкоза» в поєднанні зі співвідношенням зросту до обсягу талії, тому їх пропонується використовувати як альтернативний варіант діагностики.