Інвалідність за новими правилами: що зміниться з 2025 року, пояснює МОЗ

Повідомляється, що нові підходи передбачають можливість проходження оцінювання у декількох форматах:

• Очний — у закладі охорони здоров’я.
• Дистанційний — за допомогою телемедицини.
• Заочний — без особистої участі людини, виключно за медичною документацією.
• Виїзний — за місцем перебування чи лікування пацієнта.

Заочне оцінювання повсякденного функціонування проводиться без особистої присутності пацієнта чи його представника. Такий формат буде доступний переважно для військовослужбовців, учасників бойових дій та пацієнтів із захворюваннями, дефектами чи порушеннями функцій органів, підтвердженими відповідною медичною документацією.

Групи діагнозів для заочного оцінювання включають:

• Злоякісні новоутворення, що мають ІІІ—IV стадію (підтверджені КТ/МРТ, гістологією).
• Хвороби крові та кровотворних органів.
• Туберкульоз.
• Ускладнені геміплегією, параплегією або тетраплегією.
• Набута відсутність кінцівок.
• Стан після трансплантації органів або імплантації штучного водія серцевого ритму.
• Вроджені порушення.
• Хвороби печінки.

Виїзний формат оцінювання проводиться за місцем перебування або лікування пацієнта в окремих випадках. Зокрема, якщо людина має об’єктивні, документально підтверджені труднощі з пересуванням і не підпадає під критерії для заочного розгляду. У такому разі в направленні на оцінювання обов’язково зазначається бажана форма його проведення та причини вибору виїзного формату. Виїзне оцінювання також можливе для військовослужбовців або учасників бойових дій, які перебувають на тривалому стаціонарному лікуванні, але їхній стан не відповідає критеріям для заочного розгляду.

Лікуючий лікар або голова військово-лікарської комісії направляють пацієнта на оцінювання повсякденного функціонування за таких обставин:

• Настання строку повторного огляду, встановленого медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) або експертною командою для повторного оцінювання.
• Наявність у пацієнта стійкого або необоротного характеру захворювання. Це може відбуватися в таких випадках:

1. У разі проведення пацієнту однієї або декількох медичних інтервенцій або встановлення одного чи декількох діагнозів, відомості про які наявні в електронній системі охорони здоров’я.
2. Якщо непрацездатність триває безперервно до 120 календарних днів з дня її початку. Це підтверджується медичними висновками про тимчасову непрацездатність (МВТН) або паперовими лікарняними.
3. Якщо непрацездатність була перервана (наприклад, у разі повернення до роботи між періодами непрацездатності), направлення здійснюється не пізніше ніж через 150 календарних днів з початку першого періоду непрацездатності, пов’язаного з цим захворюванням. Підтвердженням є МВТН.
4. У разі захворювання на туберкульоз направлення здійснюється через 10 місяців з дня настання непрацездатності незалежно від її безперервності.

Новий формат дозволить мінімізувати час і витрати пацієнтів, а також покращить доступ до медичних послуг, підкреслюють в МОЗ.