Статус Європи, вільної від поліомієліту, — не доконаний факт

Європейська регіональна комісія з сертифікації ліквідації поліомієліту (RCC) попередила, що тривалий статус Європи, вільної від поліомієліту, може опинитися під загрозою.

Привід для занепокоєння – застарілі плани з ліквідації інфекції, що до того ж виконуються неналежним чином. Особливу тривогу викликають приміщення для виробництва вакцин.

Так, як можливі загрози статусу Європи, вільної від поліомієліту, RCC підкреслює недостатнє охоплення імунізацією, неповне стримування інфекції, неадекватне планування готовності до спалаху.

«Хоча спостерігається значний прогрес у виконанні суворих вимог Глобального плану дій ВООЗ зі стримування поліовірусу (GAPIV) у регіоні, RCC висловив занепокоєння щодо порушень на кількох основних об’єктах, пов’язаних із поліовірусом, в першу чергу на підприємствах з виробництва вакцин», — наводить пояснення представника Європейського регіонального бюро ВООЗ Medscape Medical News.

З його слів, особливо складна ситуація в Румунії, де з 2016 року не відзначається прогрес у дотриманні виробничих правил та створенні національного органу зі стримування поліомієліту.

Щорічні звіти держав-членів ЄС свідчать про відсутність циркулюючого дикого штаму поліовірусу в 2023 році. Однак, згідно зі звітом RCC, опублікованим наприкінці минулого року, шість країн ЄС/ЄЕЗ, включаючи Австрію, Бельгію та Румунію, мають середній ризик тривалих спалахів поліомієліту.

Загалом, планове вакцинальне охоплення проти поліомієліту в ЄС розцінюється як високе (із середнім регіональним показником 95%), проте у деяких країнах воно нижче 90%.

Представник Європейського центру профілактики та контролю захворювань (ECDC) сказав, що агентство схвалює тимчасові рекомендації ВООЗ для громадян ЄС/ЄЕЗ, які відвідують країни ризику міжнародного поширення поліомієліту чи проживають у них, вводити додаткове щеплення від поліо за період від 4 тижнів до 12 місяців до подорожі.

Пероральна жива ослаблена поліовакцина (Себіна) більше не рекомендована в Європі через ризик мутації вірусу та розвитку проривної інфекції. Однак її все ще іноді використовують разом із ін’єкційною інактивованою вакциною проти поліомієліту (Солка) у регіонах циркуляції вірусу, оскільки ці два щеплення синергічно стримують подальше поширення збудника.