Цього разу не про статини: інгібітори холестерину зменшують ризик розвитку раку печінки

Зокрема, було мало відомо про вплив інгібіторів всмоктування холестерину, секвестрантів жовчних кислот, фібратів, ніацину та омега-3 жирних кислот. Хоча ці класи гіполіпідемічних препаратів не такі популярні, як статини, їх все ж доволі часто призначають – у випадку статинів або за умови складних порушень ліпідного обміну.

Дослідницька група з Національного інституту онкології США вивчала звʼязок між пʼятьма гіполіпідемічними засобами та ризиком розвитку раку печінки, використавши для цього дані Дослідницького центру клінічної практики. В аналіз включили дані пацієнтів, які спостерігалися з 1988 до 2019 року (середній вік — 69,1 року, 70,1% чоловіки).

Як і очікувалося, пацієнти з раком печінки (3719) частіше, ніж пацієнти контрольної групи (14876), курили, мали високий ІМТ, страждали від діабету 2 типу та були інфіковані вірусом гепатиту B або C. Також у них частіше спостерігалися розлади, повʼязані з вживанням алкоголю, та хронічні захворювання печінки. У скоригованому аналізі застосування інгібіторів всмоктування холестерину було повʼязане зі зниженням ризику розвитку раку печінки, причому цей звʼязок зберігався при поправці на статус діабету та хронічних захворювань печінки.

На відміну від інгібіторів всмоктування холестерину, постійне застосування секвестрантів жовчних кислот було повʼязане із підвищеним ризиком розвитку раку печінки, хоча після поправки на діабет 2 типу цей ризик перестав бути статистично значущим. Що стосується фібратів, ніацину та омега-3 жирних кислот, то ці препарати ніяк не впливали на ризик розвитку раку печінки.

Автори роботи вважають, що застосування інгібіторів всмоктування холестерину мопрямо корелює зі зниженням ризику розвитку раку печінки, хоча для підтвердження цього зв’язку необхідно провести відповідні клінічні дослідження.