Тенофовіру алафенамід контролює вірусне навантаження у пацієнтів з гепатитом В й нирковою та печінковою недостатністю

Клінічні дані щодо застосування тенофовіру алафенаміду у пацієнтів із хронічним гепатитом В, які мають серйозну ниркову недостатність або печінкову декомпенсацію, нечисленні. Випробування, що проводилося фахівцями з Нідерландів, надає бракуючи доказів безпеки та ефективності цих проліків.

Як показало нове дослідження, тенофовіру алафенамід (TAF) був безпечним і належним чином підтримував вірусну супресію у 124 пацієнтів з хронічним гепатитом В й порушеннями функції нирок або печінки, яких перевели на новий препарат з тенофовіру дизопроксилу фумарату (TDF) або інших противірусних засобів.

Режим прийому тенофовіру алафенаміду – 25 мг один раз на день протягом 96 тижнів. На 24 тижні лікування ДНК HBV переважної більшості учасників становило менше 20 МО/мл; завершили дослідження 85% пацієнтів.

Крім того, дослідники повідомили про зміну швидкості клубочкової фільтрації у сердньому на 1 мл/хв через 24 тижні та на 2,4 мл/хв через 96 тижнів. Зміна мінеральної щільності кісток хребта та стегна становили 1,02% і 0,2% та 0,25% і 0,28% відповідно.

Найпоширенішою побічною подією тенофовіру алафенаміду через 96 тижнів була інфекція верхніх дихальних шляхів. Серйозні побічні явища були зареєстровані у третині випадків, хоча жодне з них не було пов’язане з лікуванням. Про смертельні випадки, пов’язані з лікуванням не повідомлялося.

«Коли пацієнти з хронічним гепатитом B і порушенням функції нирок або печінки переходили на тенофовір алафенамід, вірусологічна відповідь зберігалася. TAF добре переносився, а параметри нирок і кісток або залишалися стабільними, або покращувалися», — відзначили дослідники.