РНК-препарат ефективно контролює гіпертензію

Нещодавно цей кандидат перевірили у випробуванні першої фази. 107 пацієнтів з артеріальною гіпертензією (середній вік 54 роки; 62% чоловіків) випадковим чином розподілили в групи п\\к інʼєкцій зилебесирана (зростаючої дози — 10 мг, 25 мг, 50 мг, 100 мг, 200 мг, 400 мг або 800 мг) чи плацебо.

У пацієнтів, які отримували зилебесіран, спостерігалося дозозалежне зниження рівня ангіотензиногену у сироватці крові. Через 8 тижнів у тих, хто отримав разову дозу зилебесірана 200 мг або більше, систолічний артеріальний тиск знизився на -10 мм рт. ст., діастолічний АТ — на -5 мм рт.

Зазначається, що дієта з низьким вмістом солі та використання зилебесірану в дозі 800 мг забезпечували більше зниження АТ, ніж одна дієта з низьким вмістом солі сам по собі, проте повернення до раціону з високим вмістом солі послаблювало ефекти обох втручань.

Активність зилебесирана (ALN-AGT) націлена проти ангіотензиногену (AGT), раннього попередника ангіотензину (AGT), олігопептидного гормону, що викликає вазоконстрикцію та підвищення артеріального тиску. Ангіотензин входить до складу ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС) — каскаду, пригнічення якого супроводжується гіпотензивними ефектами.

Зілебесіран працює на принципах РНК-інтерференційної терапії (RNAi) — природного механізму сайленсингу генів, який досягається за допомогою малих інтерферуючих РНК (siRNAi). Препарат втручається у трансляцію мРНК гена AGT, знижуючи його експресію. Зрештою це призводить до стійкого зниження рівня ангіотензину в крові, що відповідно обертається зниженням АТ.

Наразі цей кандидат Alnylam Pharmaceuticals оцінюється у двох дослідженнях 2 фази, KARDIA-1 та KARDIA-2.