Запропоновано нову тактику боротьби з проказою

Нарешті японські вчені визначили один із факторів патогенності мікобактерій лепри. Ним виявився фенольний гліколіпід-III (PGL-III), що взаємодіє з імунним рецептором Mincle і запускає імунну відповідь.

У Mycobacterium leprae клітинна стінка включає товстий гідрофобний шар ліпідів, в якому локалізуються багато структурно унікальних гліколіпідів, серед яких у неї переважає фенольний гліколіпід-I (PGL-I), що володіє вираженими імуносупресивними властивостями. Однак проміжне зʼєднання в шляху біосинтезу PGL-I — PGL-II, як зʼясувалося, навпаки, активує імунну відповідь.

Автори роботи встановили, що екстракт ліпідів Mycobacterium leprae взаємодіє з імунним рецептором Mincle, а потім розділили ліпіди за допомогою високопродуктивної тонкошарової хроматографії. Детальний аналіз фракцій дозволив встановити, що компонент, що звʼязується з Mincle, це гліколіпід, структурно близький до PGL-I. Біосинтез PGL-I супроводжується утворенням багатьох подібних до нього гліколіпідів, і щоб вивчити, який саме прекурсор звʼязується з Mincle, вчені відновили шлях біосинтезу PGL-I у спорідненій мікобактерії, яку легко вирощувати в лабораторії. Подальший аналіз гліколіпідів показав, що з Mincle звʼязується PGL-III.

Потім дослідники отримали комплекс Mincle з водорозчинними похідними PGL-III та детально охарактеризували їхню взаємодію. Коли синтетичний PGL-III звʼязується з Mincle на макрофагах, вони починають виробляти прозапальні цитокіни, такі як фактор некрозу пухлини та інтерлейкін. З іншого боку, миші, дефіцитні за Mincle, виявилися схильні до зараження Mycobacterium leprae, хоча в нормі миші на проказу не хворіють.

Вчені відзначають, що блокування Mincle антагоністами, які не дають йому звʼязуватися з PGL-III, може запобігти розвитку гіперімунної відповіді, яка спостерігається при лепрі. Застосування ліків цього класу також позбавить необхідності використання «важких» антибіотиків.