Бактеріальний вагіноз повʼязаний з вищими показниками персистенції хламідій

Дослідження американських вчених показало, що бактеріальний вагіноз може стати перешкодою для елімінації хламідій.

За даними авторів нового дослідження, більшість жінок репродуктивного віку у вагінальному мікробіомі домінують різні види Lactobacillus. Проте за їхніми словами, приблизно від чверті до третини жінок страждають на бактеріальний вагіноз – стан, який характеризується низьким рівнем Lactobacillus та вагінальним мікробіомом, у якому переважають різні анаероби.

«Вважається, що лактобактерії захищають від цервікально-піхвових інфекцій, насамперед – через синтез молочної кислоти, яка захищає від патогенів. Отже, бактеріальний вагіноз повʼязаний з підвищеним ризиком зараження різними інфекціями, що передаються статевим шляхом, включаючи хламідіоз», — пишуть фахівці з медичної школи Університету Меріленду (США).

Водночас, за їхніми словами, урогенітальний хламідіоз може спонтанно зникнути без лікування антибіотиків. Дослідження зафіксували показники спонтанного лікування від 7% до 44% протягом короткого періоду між діагностикою та початком лікування (зазвичай від 1 до 2 тижнів), при цьому частота очищення – спонтанної елімінації хламідій – може досягати 94% протягом 4-річного періоду після інфікування. .

Це спонукало їх вивчити звʼязок між бактеріальним вагінозом (БВ) та персистенцією хламідій, відстежуючи лабораторні показники більш ніж 3000 жінок кожні 3 місяці протягом 1 року. Вчені використовували ці дані для ретроспективного аналізу випадків нелікованого хламідіозу, щоб визначити показники кліренсу та персистенції бактерій, а також асоціації між балами за шкалою Ньюджента та критеріями Амсель.

Загалом 431 пацієнтка без зареєстрованого лікування хламідіозу здійснила 630 відвідувань, з яких 310 (48%) спонтанно очистилися протягом наступних 12 тижнів, а 320 (52%) зберегли персистенцію до наступного відвідування. У учасниць з нелікованим хламідіозом та проміжним БВ 4-6 або 7-10 за шкалою Ньюджента була вищою ймовірність персистенції хламідій порівняно зі спонтанною елімінацією до наступного візиту (в 1,7 раза та в 1,9 раза відповідно), ніж в учасниць низьким показником за шкалою Ньюджента (0-3). Результати були аналогічними для пацієнток з БВ, верифікованим за Амсель, у яких відзначалася підвищена ймовірність персистенції (в 1,4 рази) порівняно зі спонтанним кліренсом до наступного візиту.

«Розуміння складної ззаємодії факторів — господаря, патогена та мікробіома — які призводять до спонтанної елімінації хламідій, може сприяти розробці нових біотерапевтичних засобів, таких як пробіотики, для запобігання хламідіозу та покращення репродуктивного здоровʼя», – вважають дослідники.