- Категорія
- Новини
Соцмережі – сіра зона фармацевтичного маркетингу
- Дата публікації
- Кількість переглядів
-
203
Учасників ринку турбує те, що інфлюєнсери, які заробляють у соціальних мережах на рекламі препаратів (або просто розповідають про ліки, які вони приймають), ніяк не контролюються регуляторами.
Природньо, що пацієнти розповідають про стан свого здоровʼя у соціальних мережах, зокрема – інфлюенсери. Проте менш зрозуміло, яку роль відіграють у цих онлайн-взаємодіях фармацевтичні компанії, наскільки великий їх вплив на пацієнтів і як інформація про рецептурні препарати передається та сприймається у соціальних мережах.
Поки що адʼюнкт-професор Університету Колорадо Ерін Вілліс не може вичерпно відповісти на всі ці питання, але вона вивчає цю тему протягом декількох років і нещодавно опублікувала нове дослідження, присвячене стилям спілкування, стратегіям і мисленню впливових осіб, багато з яких співпрацюють з «фармою».
Вілліс очолила команду, яка провела 26 деталізованих інтервʼю з інфлюенсерами — це хоч і невелика вибірка, але все ж таки досить інформативна, враховуючи відсутність академічних досліджень на цю тему та прозору інформацію про маркетинг із залученням пацієнтів.
З 26 інфлюенсерів, які брали участь у цьому дослідженні, 18 осіб повідомили про роботу з комерційними брендами та фармацевтичними компаніями. Однак 20 із них повідомили, що використовують Rx-ліки, і, якщо що, то поділяться особистим досвідом із передплатниками – незалежно від того, працювали вони з виробниками цих препаратів чи ні. Втім, усі одноголосно погодилися з тим, що їм не варто давати медичних порад передплатникам, і з тим, що потрібно рекомендувати людям звертатися до своїх лікарів.
«Люди, з якими ми розмовляли, мали добрі наміри, але FDA ніяк не регулює цю галузь, тому необхідне якесь оновлення практики, а також більша прозорість з боку фармацевтичних компаній», — прокоментувала Вілліс, додавши, що її дослідження порушує етичні питання, які вимагають подальшого вивчення.