Інгібітори протонної помпи допоможуть покращити лікування туберкульозу

Вчені з Великобританії виявили, що препарати від печії перешкоджають розвитку антибіотикорезистентності у мікобактерій.

Спочатку фахівці з Кембриджського університету спробували зʼясувати, чому лікування туберкульозу зазвичай потребує прийому антибіотиків протягом кількох місяців. Вони ґрунтувалися на теорії, згідно з якою мікобактерії туберкульозу, проникаючи в макрофаги, включають насоси у своїх клітинних мембранах, які «відкачують» антибіотики. Це робить бактерії стійкими до антибіотиків, саме тому лікування туберкульозу займає так багато часу. Дослідники вирішили перевірити, чи може верапаміл, який блокує мембранні насоси клітин людини, так само чинити з бактеріальними клітинами.

Для цього вони помітили рифампіцин, який зазвичай використовується для лікування туберкульозу, флуоресцентним маркером, щоб можна було точно відстежувати, як бактерії переробляють антибіотик. Верапаміл справді зупиняв виділення рифампіцину бактеріями.

Потім дослідники спробували зʼясувати, чи можуть інші ліки різних класів надавати таку ж дію на бактеріальні насоси мікобактерій туберкульозу, як верапаміл.

«Найбільш виражений ефект з усіх протестованих препаратів показав клас інгібіторів протонної помпи — омепразол, пантопразол, лансопразол, рабепразол. Ці препарати не тільки працюють, але працюють так само добре, а можливо, і з більшою ефективністю, ніж верапаміл», — описали результати дослідники.

На думку авторів, ІПП можуть знизити ймовірність розвитку антибіотикорезистентності, що є серйозною проблемою при лікуванні туберкульозу. Тим не менш, потрібно провести додаткові дослідження, перш ніж зрештою перейти до випробувань для пошуку потенційних схем лікування з ІПП.