Кортикостероїди звинувачують у наднирниковій недостатності

Попередні дослідження продемонстрували звʼязок між уривчастим використанням пероральних кортикостероїдів та регулярним застосуванням інгаляційних з третинною наднирниковою недостатністю (ПН).

Наразі ірландські фахівці заявляють, що і пероральні, і інгаляційні кортикостероїди повʼязані з ризиком недостатності кори надниркових залоз.

Автори нового дослідження зібрали дані 32-тижневого РКІ INCA-SUN за участю 80 пацієнтів з тяжкою астмою. У когорті пацієнтів з тяжкою астмою кумулятивна дія глюкокортикоїдів була повʼязана з ризиком надниркової недостатності (ПН). Високий ризик гіпокортицизму відзначався у групах як найвищої дози інгаляційних кортикостероїдів (ICS), так і серед пацієнтів із групи епізодичної пероральної терапії (OCS). Що стосується OCS, кумулятивна доза 470 мг асоціювалася з високим ризиком ПН; 62,5 мг — з низьким ризиком ПН.

Ризики надниркової недостатності включають несприятливі кардіометаболічні особливості ятрогенного синдрому Кушинга та підвищену серцево-судинну захворюваність і смертність, тоді як третинна ПН може спровокувати потенційно небезпечні для життя надниркові та адреналові кризи.