- Категорія
- Новини
ВООЗ оновила рекомендації з лікування лихоманки Ебола: потрібно застосовувати два препарати
- Дата публікації
- Кількість переглядів
-
899
Як зазначила організація, «новий документ доповнює настанови з клінічного догляду, де викладено оптимальну підтримуючу терапію, яку мають отримувати пацієнти з лихоманкою Ебола».
Після аналізу рандомізованих клінічних випробувань щодо оцінки терапевтичних засобів, що перевірялися при цій інфекції, ВООЗ дала рекомендації щодо застосування нових препаратів.
Таким чином, на арену вийшли два моноклональні антитіла: mAb114 (Ansuvimab, Ebanga) та REGN-EB3 (Inmazeb), для лікування хвороби, спричиненої вірусом Ебола.
Inmazeb виробляє Regeneron. Препарат складається з трьох моноклональних антитіл схожої структури — атолтивімабу, мафтивімабу і одесивімабу, — які повʼязують різні епітопи, що не перекриваються, на глікопротеїні еболавіруса штаму Заїр. Комбінація нейтралізує вірус, блокуючи його проникнення у клітини.
Ebanga (ansuvimab-zykl, mAb114) є гуманізованим моноклональним антитілом з противірусною активністю проти еболавірусу штаму Заїр, ліцензоване Ridgeback Biotherapys. Це антитіло звʼязується з глікопротеїном, що експресується на поверхні вірусу Ебола, і запобігає його приєднанню до клітин та проникненню.
Пацієнти повинні отримати рекомендовані нейтралізуючі моноклональні антитіла якнайшвидше після лабораторного підтвердження діагнозу. Вважається, що вони можуть урятувати від 230 до 400 життів на кожну 1000 інфікованих.
Відповідно до ВООЗ, обидва препарати продемонстрували в дослідженнях «явні переваги» і, отже, можуть використовуватися для лікування всіх пацієнтів, позитивних за вірусом Ебола, включаючи людей похилого віку, вагітних і жінок, що годують, дітей, у т.ч. новонароджених, народжених від матерів із підтвердженим діагнозом лихоманки Ебола протягом перших 7 днів після народження.
Глава відділу клінічного управління ВООЗ Джанет Діас заявила, що ці два препарати значно знижують рівень смертності внаслідок вірусної лихоманки Ебола.
В той самий час доступ до таких ліків залишається проблематичним, особливо в бідних країнах – там, де пацієнти потребують їх найбільше.