Антагоністи рецепторів альдостерону відіграють «центральну роль» у лікуванні хвороб серця та нирок

'Антагоністи мінералокортикоїдних рецепторів — найважливіші терапевтичні варіанти при діабетичній хворобі нирок і серцевої недостатності на додаток до інгібіторів SGLT2 — але особливо для тих, хто не переносить інгібітори SGLT2ʼ, — заявляють фахівці зі США.

Як вважають експерти в Каліфорнійському університеті в Сан-Дієго, альдостерон, мінералокортикоїдний рецептор та внутрішньоклітинний білок Rac1 – кути «трикутника» різноспрямованих потенційних факторів запалення та фіброзу. Гіперактивація всіх трьох факторів відзначається при багатьох захворюваннях – діабеті, ХХН, серцевій недостатності.

У синергії метаболічні, гемодинамічні, запальні та фіброзні фактори провокують діабетичну хворобу нирок, яка вважається провідною причиною термінальної стадії ниркової недостатності та фактором ризику серцево-судинних захворювань.

На думку експертів, антагоністи мінералокортикоїдних рецепторів, особливо останній схвалений агент фінеренон, мають відігравати «центральну роль» у лікуванні діабетичної хвороби нирок та повʼязаних із нею серцево-судинних ускладнень.

Наприкінці минулого року на ринку зʼявився новий антагоніст нестероїдних мінералокортикоїдних рецепторів фінеренон, затверджений для зниження ризику ниркових та серцевих ускладнень у дорослих із ХХН, асоційованою з діабетом 2 типу.

За словами американських фахівців, цей агент «за ефективністю дорівнює спіронолактону» і має кілька переваг у порівнянні зі своїми попередниками: набагато короткіший період напіввиведення; не проникає через гематоенцефалічний барʼєр та не впливає на роботу тестостерону, естрогенів чи прогестерону.