Вітамін D все ж таки захищає від діабету – але тільки «обраних»

Такими є результати дослідження з оцінки ефективності аналога вітаміну D у профілактиці цукрового діабету у пацієнтів з предіабетом.

Японські вчені запитали, чи допомагає прийом вітаміну D знизити ризик розвитку діабету у пацієнтів з предіабетом. Вони вирішили це зʼясувати за допомогою подвійного-сліпого плацебо-контрольованого РКД, в якому використовувався ельдекальцитол — аналог цього жиророзчинного вітаміну.

У дослідженні були задіяні три клінічні центри Японії. У дослідження зараховувалися пацієнти віком 30 років і старші з предіабетом, яким було встановлено діагноз на підставі результатів орального глюкозотолерантного тесту та рівня глікованого гемоглобіну. Пацієнтів розподілили до групи вітаміну D (0,75 мкг на день; 630 учасників) або плацебо (626 учасників) на 3 роки. Середній вік учасників становив 61 рік. Середній вихідний показник 25-ОН-D становив 20,9 нг/мл (52,2 ммоль/л). Як первинну кінцеву точку було обрано розвиток цукрового діабету.

В цілому, дослідники зʼясували, що додаткове лікування вітаміном D, яке проводиться протягом трьох років у пацієнтів з предіабетом, не призводить до зниження ризику розвитку цукрового діабету 2 типу.

Однак цей метод спрацював для пацієнтів з низьким рівнем секреції власного інсуліну – для цієї вибірки якраз було характерне зниження ризику діабету.

Так, за період спостереження у 2,9 років діабет був діагностований у 12,5% пацієнтів із групи вітаміну D та у 14,2% пацієнтів із групи плацебо. Нормалізація глікемії спостерігалася у 23% пацієнтів із групи вітаміну D, у порівнянні з 20,1% пацієнтів із контрольної групи.

При цьому використання вітаміну D знижувало ризик розвитку діабету на 59% у пацієнтів із низьким рівнем секреції нативного інсуліну.