Анестетик перетворюється на препарат від алкоголізму

Нова речовина швидко стала популярною у колі анестезіологів та хірургів. Проте рекреаційне використання кетаміну, який у субанестетичних дозах спричиняє дисоціацію та галюцинації, обмежувало його широке поширення.

Але у 2000 році кетамін отримав нове життя – і все завдяки статті у Biological Psychiatry, яка показала його ефективність у лікуванні тяжкої депресії. Втім, FDA схвалило енантіомер кетаміну для терапії резистентної депресії лише у березні 2019 року, і дані щодо його ефективності були «не зовсім стрункими».

Відомо, яким чином кетамін забезпечує анестезію, але його антидепресантна активність ще не вивчена достатньо, так само як і потенціал у лікуванні інших психічних розладів.

Нещодавно були отримані перші дані про використання кетаміну при розладі, повʼязаному з вживанням алкоголю, що часто супроводжує депресію. Це результати подвійного сліпого рандомізованого дослідження. 96 пацієнтів були розподілені до груп кетаміну (0,8 мг/кг – в середньому близько 75 мг) або плацебо (фізрозчин), а також психотерапії (7 візитів протягом 3 місяців). Усього вводилося по три інфузії кетаміну або фізрозчину; період наступного спостереження становив 3 та 6 місяців. Важливо, що учасники було неможливо отримувати якісь антидепресанти під час випробування.

Втім, це КД критикують за відсутність адекватного засліплення: фактично, 100% тих, хто отримував кетамін, заявили, що вони розуміли, що отримали кетамін після першої інфузії, що не дивно з огляду на використовувану дозу речовини. Також примітно, що 27% учасників повідомляли про вживання кетаміну в рекреаційних цілях у минулому. Крім того, близько половини цих учасників раніше вживали псилоцибін або ЛСД.

Первинна кінцева точка – відсоток днів без алкоголю протягом періоду спостереження. За період спостереження багато пацієнтів, які отримували плацебо, повернулися до початкового рівня вживання алкоголю. Ті, хто приймав кетамін, показали найкращий, хоч і не ідеальний результат. Повна помірність була відносно рідкісною — 48% групи кетаміну і 33% групи плацебо, тобто різниця не досягла статистичної значущості.

Однак цей напрямок досліджень визнали обнадійливим. Не обовʼязково тому, що кетамін стане «психоневрологічною панацеєю», а тому, що ми надто довго не хотіли або не могли визнати той факт, що речовини, які мають рекреаційний статус, можуть мати і терапевтичну цінність.