Інгібітори протонної помпи підозрюють у підвищенні ризику інфекцій

Діючі рекомендації щодо лікування різних шлунково-кишкових патологій передбачають застосування інгібіторів протонної помпи в якості терапії першої лінії.

Проте, як виявилося у недавньому дослідженні, інгібітори протонної помпи (ІПП) повʼязані зі змінами мікробіоти у верхньому відділі шлунково-кишкового тракту та дихальних шляхів і, відповідно, можуть підвищувати ризик виникнення респіраторних та шлунково-кишкових інфекцій, включаючи Clostridioides difficile.

Зокрема, дослідники з Медичного центру Колумбійського університету (США) виявили підвищений ризик інфекції Clostridioides difficile серед пацієнтів із атрезією стравоходу, які проходять терапію інгібіторами протонної помпи.

Це зʼясувалося в ретроспективному огляді, в якому дослідники намагалися описати загальну картину використання ІПП у вибірці пацієнтів з атрезією стравоходу (вроджене недорозвинення стравоходу з повною відсутністю фізіологічного просвіту та езофагеальною непрохідністю) з трахеоезофагеальною фістулою чи без неї.

Автори проаналізували дані 92 пацієнтів, зокрема, інформацію про їхні демографічні характеристики, використання та тривалість прийому кислото-пригнічувальних препаратів, наявність Clostridioides difficile, 24-годинний моніторинг pH та езофагогастродуоденоскопію з гістопатологією. 66 пацієнтів отримували терапію ІПП на момент дослідження. З цих 66 пацієнтів у 47 були симптоми, що відповідали гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ).