Як безпечно замінити препарат, що зникає з аптек

Що важливо при переході з одного ін’єкційного інкретину на інший, читачам ThtPharmaMedia розповіла лікарка-ендокринолог, дієтолог, к.мед.н., провідний науковий співробітник відділу діагностики та лікування метаболічних захворювань ЦІМТ НАН України Ольга Сергіївна ОРЛИК.

Одна молекула – неоднакові препарати

Victoza йде з українського ринку, тож виникають закономірні питання: чим її замінити, чи можна просто перейти самостійно на інший ЛЗ, який рекомендують в аптеці?

– Якщо коротко, – легальною альтернативою Victoza в Україні наразі є інʼєкційний препарат цієї ж групи й навіть з тією ж самою активною речовиною — ліраглутидом. Але це не означає, що пацієнт має самостійно купити новий шприц-ручку й продовжити лікування «як було».

Адже це не заміна в прямому сенсі – це одна й та сама молекула, але в іншому режимі застосування. Так, ці два препарати містять одну й ту саму активну речовину – ліраглутид. Проте вони мають різні зареєстровані показання, дозування, схеми титрації та й клінічні цілі лікування для кожного пацієнта індивідуальні. Саме тому перехід між ними має призначати й контролювати лікар.

Ліраглутид належить до агоністів рецепторів ГПП-1 – препаратів, які імітують дію природних інкретинових гормонів. Вони впливають на апетит, сповільнюють спорожнення шлунка (тому людина довше почувається ситою), допомагають контролювати глікемію та можуть сприяти зниженню маси тіла.

Інкретини різні. Існують монопрепарати – вони містять один інкретин (ліраглутид та семаглютид), твінкретини містять два агоністи (GLP-1 та GIP) та дуже потужні тринкретини (GLP-1, GIP та глюкагон — ретатрутид) – наразі вивчаються у дослідженнях, попередні результати яких обіцяють доволі хороші перспективи: зниження ваги на 20-30%. А це порівняно з результатами баріатричної хірургії. 

Тож, умовно, за ступенем ефективності щодо зниження ваги, їх можна визначати як «найслабші» в групі (ліраглутид: за результатами досліджень зниження ваги 5-8% за 16 місяців), «сильніші» (семаглутид: близько 15%) та найпотужніші (ретатрутид: 25-30%).

Чому не можна просто «перейти» з одного препарату на інший?

– На перший погляд, якщо активна речовина однакова, перехід може здаватися простим. Але в реальності лікар має оцінити кілька речей:

- чи справді пацієнту потрібен саме ліраглутид;

- якою була попередня доза Victoza;

- чи раніше препарат було призначено через діабет 2 типу, предіабет, ожиріння або лише через надлишкову вагу;

- чи є супутні захворювання – артеріальна гіпертензія, серцево-судинні ризики, проблеми з суглобами, нирками, шлунково-кишковим трактом;

- чи немає протипоказань.

Адже важливо визначитися з метою: що саме ми лікуємо або яким ускладненням запобігаємо. Річ у тім, що є чимало пацієнтів з ожирінням але без цукрового діабету. Таким пацієнтам, за прийнятими в Україні стандартами, ми можемо призначати не всі препарати цієї групи. Віктоза, за інструкцією, – препарат для лікування ЦД 2-го типу, тобто його головна мета – зниження глікемії та захист серцево-судинної системи, а схуднення є позитивним побічним ефектом.

А для того, аби призначити препарат для схуднення, не обов’язково чекати на ожиріння, відповідно до загального стану пацієнта та його динаміки набору ваги, ми маємо право призначити ці ліки навіть при зайвій вазі без ожиріння – коли індекс маси тіла ≥ 27 кг/м2 та наявне ≥1 ускладнення, пов’язане із вагою (наприклад артеріальна гіпертензія, проблеми з суглобами або інші).

Я б сказала, що у такому випадку ми не просто можемо, а повинні призначити ліраглутид.

І проблеми в тому що Victoza йде з українського фармринку немає, адже це не єдиний препарат з активною речовиною ліраглутид.

Хоча, звісно, слід брати до уваги, що препарат ліраглутиду, який рекомендують як заміну Victoza, не є її автоматичним «дублем». Це препарат з власною схемою нарощування дози.

Якщо перейти неправильно, можна отримати виражені побічні ефекти – насамперед нудоту, блювання, діарею, закреп, біль у животі, погіршення самопочуття.

Таблетована форма інкретинів

Серед альтернатив, є таблетована форма? Можна трохи докладніше про неї?

– На сьогодні існує кілька препаратів цього класу в таблетованій формі. Усі вони офіційно схвалені FDA, але їх наразі немає в Україні. 

Усі таблетовані арГПП-1 за своїм призначенням діляться на дві категорії: препарати для контролю ваги (активна речовина – орфоргліпрон та активна речовина семаглутид 25 мг та препарат для лікування ЦД 2-го типу (семаглутид в дозуваннях від 1,5 до 14 мг).

Таблетовані препарати володіють тими ж ефектами, що й ін’єкційні, включно з кардіо- та нефропротекцією.

До слова, відома датська компанія зараз розробляє власну секретну лінійку потрійних агоністів. Препарат досліджується як в формі щотижневих ін’єкцій, так і у таблетованій формі.

Правила приймання таблеток

Різні препарати мають певні особливості всмоктування, тому правила приймання таблеток наступні:

Орфоргліпрон: приймати таблетку потрібно щодня у будь який час доби, без обмежень щодо їжі та води.

Семаглутид: має суворі правила прийому : виключно вранці натще, запиваючи невеликою кількістю води, після чого не можна їсти щонайменше 30 хвилин.

Абсолютні протипоказання (приймати категорично заборонено!):

- цукровий діабет 1 типу або діабетичний кетоацидоз;

- медулярний рак щитоподібної залози в анамнезі (у пацієнта або в сімейному анамнезі);

- синдром множинної ендокринної неоплазії 2 типу (МЕН 2);

- алергічні реакції (тяжка гіперчутливість – набряк Квінке, анафілаксія, висип);

- вагітність та період грудного вигодовування.

Застереження, що вимагають високої обережності:

- тяжкі хвороби шлунково-кишкового тракту (наприклад, гастропарез, панкреатит тощо);

- ниркова недостатність;

- жовчно-кам’яна хвороба;

- діабетична ретинопатія. (переважно для семаглутиду).

Отже, легальна альтернатива для пацієнтів, які раніше отримували Victoza в Україні є, оскільки обидва препарати містять ліраглутид. Але це не побутова заміна «один до одного».

Перехід має призначати лікар, бажано ендокринолог або фахівець, який працює з ожирінням, діабетом і метаболічними порушеннями. Саме лікар визначає показання, стартову дозу, темп титрації, оцінює протипоказання та контролює побічні ефекти.

У випадку з ін’єкційними інкретиновими препаратами головне правило просте: не змінювати препарат самостійно, навіть якщо активна речовина здається знайомою. Хорошим запобіжником цьому є той факт, що ці препарати належать до категорії RX, тож відпускаються в українських аптеках виключно за рецептами.